Біопсія слинної залози (з одного боку)

Біопсія слинної залози – це морфологічне дослідження, при якому проводиться забір та аналіз тканини слинної залози для діагностики різноманітних патологічних процесів. Для дослідження використовується біопсійний матеріал, отриманий шляхом пункційної або інцизійної біопсії. Забір біологічного матеріалу проводиться виключно лікарем, після чого зразок доставляється в лабораторію для подальшого аналізу.

Процес дослідження включає кілька етапів: спочатку проводиться макроскопічне дослідження отриманого зразка, потім матеріал фіксується, обробляється та заливається в парафін. З парафінових блоків виготовляються тонкі зрізи, які забарвлюються гематоксиліном та еозином для стандартного гістологічного дослідження. За необхідності можуть застосовуватися спеціальні методи фарбування (ШЙК-реакція, альціановий синій) та імуногістохімічні дослідження для більш точної діагностики.

Клінічне значення дослідження

Біопсія слинної залози має важливе значення для діагностики, вибору тактики лікування та прогнозування перебігу захворювань слинних залоз. Це дослідження дозволяє не лише підтвердити або спростувати наявність патологічного процесу, але й визначити його характер, ступінь злоякісності та спрогнозувати подальший розвиток.

За допомогою біопсії можна діагностувати:

• Доброякісні пухлини слинних залоз (плеоморфна аденома, аденолімфома)
• Злоякісні новоутворення (мукоепідермоїдна карцинома, аденокістозна карцинома)
• Запальні захворювання (сіаладеніт)
• Аутоімунні процеси (синдром Шегрена)
• Кістозні ураження
• Сіалолітіаз (слинокам’яна хвороба)
• Гранулематозні захворювання

Морфологічне дослідження біоптату дозволяє отримати точну інформацію про клітинний склад, походження та ступінь злоякісності патологічного процесу, що неможливо визначити за допомогою лише методів візуалізації.

Показання для проведення дослідження

Основними показаннями для проведення біопсії слинної залози є:

• Наявність пальпованого новоутворення або ущільнення в проекції слинної залози
• Підозра на злоякісний процес за результатами променевих методів діагностики (УЗД, КТ, МРТ, сіалографія)
• Тривалий або рецидивуючий запальний процес у слинній залозі, що не піддається стандартній терапії
• Асиметрія або збільшення слинної залози невідомої етіології
• Порушення функції слинної залози (гіпосалівація, ксеростомія)
• Уточнення діагнозу при неінформативності або суперечливих результатах інших методів дослідження
• Диференційна діагностика між різними типами патологічних процесів
• Моніторинг ефективності лікування та виявлення рецидивів захворювання

Інтерпретація результатів

Результати біопсії слинної залози можуть виявити різноманітні морфологічні зміни, які патоморфолог аналізує та інтерпретує:

• При доброякісних пухлинах: чітко окреслені межі новоутворення, відсутність інвазії в навколишні тканини, типова клітинна архітектоніка, відсутність атипії та мітотичної активності.
• При злоякісних новоутвореннях: інфільтративний ріст, клітинна та ядерна атипія, підвищена мітотична активність, некрози, інвазія в судини та нерви.
• При запальних процесах: наявність запального інфільтрату (лімфоцити, плазматичні клітини, нейтрофіли), набряк тканини, можливі дегенеративні зміни паренхіми залози.
• При аутоімунних захворюваннях: лімфоцитарна інфільтрація, формування лімфоїдних фолікулів, атрофія ацинусів.

Результати дослідження дозволяють визначити не лише наявність патологічного процесу, але й його тип, ступінь диференціювання (для пухлин), активність запального процесу, що має вирішальне значення для вибору тактики лікування та прогнозу[8].

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Біопсію слинної залози найчастіше призначають:

• Щелепно-лицеві хірурги
• Отоларингологи (ЛОР-лікарі)
• Онкологи
• Хірурги
• Стоматологи
• Ендокринологи (при підозрі на патологію, пов’язану з ендокринними порушеннями)
• Ревматологи (при підозрі на аутоімунні захворювання, наприклад, синдром Шегрена)

Термін виконання дослідження зазвичай становить 4-7 днів, залежно від складності випадку та необхідності проведення додаткових досліджень.