Генетичний профіль індивідуальної адаптації до стоматологічних втручань (FGB (455G>A), IL10 (592C>A), IL4 (589C>T), IL6 (174C>G), TNF (308G>A), VEGFA (634C>G), IL23R (IL23R rs11209026), VDR 2 поліморфізми)
| Матеріал для аналізу | кров ЕДТА |
|---|---|
| Термін виконання | 5 робочих днів |
ПРИЗНАЧЕННЯ ПАНЕЛІ
Результат стоматологічного втручання — видалення зуба, кісткової пластики, встановлення імплантата — залежить не лише від техніки виконання, а й від індивідуальних особливостей запальної відповіді та загоєння. Панель охоплює дев’ять варіантів у восьми генах, що керують інтенсивністю запалення, утворенням нових судин, згортанням крові та кістковим обміном.
Матеріал — венозна кров з ЕДТА, метод — полімеразна ланцюгова реакція.
СКЛАД ПАНЕЛІ
| Ген | Поліморфізм | rs | Біологічна роль |
| IL6 | -174C>G | rs1800795 | Головний медіатор гострої фази; визначає інтенсивність запальної відповіді |
| TNF | -308G>A | rs1800629 | Прозапальний цитокін; бере участь у резорбції кістки через систему RANKL |
| IL10 | -592C>A | rs1800872 | Протизапальний цитокін; обмежує запальний каскад |
| IL4 | -589C>T | rs2243250 | Регулятор імунної відповіді Th2-типу |
| VEGFA | -634C>G | rs2010963 | Утворення нових судин у зоні загоєння |
| FGB | -455G>A | rs1800790 | Рівень фібриногену; формування кров’яного згустка в лунці |
| IL23R | rs11209026 | rs11209026 | Сигнальний шлях Th17; варіант описаний як протективний щодо низки запальних станів |
| VDR | 2 поліморфізми | — | Рецептор вітаміну D; кістковий обмін і остеоінтеграція |
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЗА ГРУПАМИ
3.1. Цитокіни запальної відповіді
Загоєння після втручання проходить через запальну фазу, яка є необхідною: вона забезпечує очищення рани і запуск регенерації. Клінічне значення має не наявність запалення, а його інтенсивність і тривалість.
Варіанти IL6 та TNF асоційовані з вищою продукцією прозапальних цитокінів у відповідь на стимуляцію. У стоматологічному контексті це означає схильність до вираженішого набряку, довшого больового періоду і, за деякими даними, вищого ризику маргінальної втрати кістки навколо імплантата. Варіант IL10 навпаки відповідає нижчій продукції протизапального цитокіну — тобто слабшому гальмуванню запального каскаду.
Найінформативнішим є поєднання: наявність варіантів підвищеної продукції прозапальних цитокінів разом із варіантом зниженої продукції інтерлейкіну 10 описує фенотип із затяжною запальною відповіддю. Варіант IL4 у стоматологічному контексті має мінімальне значення і більше стосується алергологічних станів.
3.2. Загоєння і судинна відповідь
Варіант VEGFA впливає на рівень фактора росту ендотелію судин — ключового чинника утворення капілярів у зоні загоєння. Нижчий рівень цього фактора відповідає повільнішому формуванню капілярної сітки в кістковому трансплантаті та зоні остеоінтеграції. Варіант FGB визначає базальний рівень фібриногену, з якого формується первинний згусток у лунці після видалення зуба.
Найбільший вплив на якість загоєння має відмова від тютюну — саме з цим чинником варто працювати насамперед, поєднуючи його корекцію з урахуванням індивідуального запального профілю.
3.3. VDR і кістковий обмін
Рецептор вітаміну D опосередковує дію кальцитріолу на остеобласти й ентероцити, регулюючи всмоктування кальцію та кістковий обмін. У контексті імплантації це стосується якості остеоінтеграції. Однак значно більший практичний вплив має не генотип, а фактична забезпеченість вітаміном D — вона піддається вимірюванню й корекції.
| Практичний висновок щодо VDR: незалежно від генотипу перед плановою імплантацією або кістковою пластикою доцільно визначити рівень 25-гідроксивітаміну D і за потреби скоригувати його до значення понад 30 нг/мл. Корекція займає 8–12 тижнів, що варто врахувати при плануванні термінів втручання. |
3.4. IL23R
Рецептор інтерлейкіну 23 підтримує диференціювання та активність Th17-лімфоцитів. Через інтерлейкін 17 ця ланка стимулює систему RANKL — головний механізм резорбції кісткової тканини, зокрема в пародонті. Заміна Arg381Gln знижує інтенсивність сигналювання через рецептор і послаблює Th17-відповідь; носійство мінорного алеля описане як захисний чинник при хронічних запальних станах. У стоматологічному контексті результат характеризує схильність до Th17-опосередкованого запалення в тканинах пародонта та навколо імпланта.
- Планування дентальної імплантації, особливо множинної або в поєднанні з кістковою пластикою.
- Втрата раніше встановленого імплантата з нез'ясованої причини.
- Ускладнене загоєння після попередніх втручань — тривалий набряк, альвеоліт, розходження країв рани.
- Пері-імплантит в анамнезі.
- Рефрактерний пародонтит як частина комплексної оцінки запального фенотипу.
- Планування об'ємного хірургічного втручання у пацієнта із супутніми чинниками — тютюнокурінням, цукровим діабетом, порушенням кісткового обміну.
Увага! При замовленні дослідження може нараховуватись вартість процедури забору відповідного біоматеріалу.








