Онкомаркер шлунку (СА-72-4)

Онкомаркер шлунку (СА 72-4) – це лабораторний тест, що визначає рівень вуглеводного антигену 72-4, високомолекулярного глікопротеїну, який є компонентом поверхні епітеліальних клітин. У нормі цей білок практично не експресується у здорових тканинах дорослих, але його вироблення підвищується при наявності злоякісних пухлин, таких як рак шлунка, товстого кишківника, легень, яєчників, ендометрію та інших органів. Для проведення тесту використовується зразок венозної крові пацієнта.

Клінічне значення теста

СА 72-4 є важливим маркером для моніторингу раку шлунка, а також інших онкологічних захворювань. Його рівень може корелювати зі стадією захворювання: чим вищий рівень, тим більш прогресуючий процес. Тест використовується для оцінки ефективності лікування, виявлення рецидивів або метастазів пухлини. Діагностична чутливість тесту при раку шлунка становить від 28% до 80%. Крім того, СА 72-4 може бути корисним у комбінації з іншими маркерами, такими як РЕА (карциноембріональний антиген) чи СА 19-9, для підвищення діагностичної точності.

Показання для призначення теста

• Підозра на рак шлунка або інші злоякісні новоутворення (товстого кишківника, легень, яєчників, ендометрію).
• Моніторинг ефективності лікування онкологічних захворювань.
• Виявлення рецидивів або метастазів пухлини.
• Оцінка прогнозу та стадії захворювання.
• Відстеження змін рівня маркера у динаміці для оцінки відповіді на терапію.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

• Онкологи – для діагностики, моніторингу лікування та виявлення рецидивів онкологічних захворювань.
• Гастроентерологи – при підозрі на рак шлунка або інші патології шлунково-кишкового тракту.
• Хірурги – для оцінки стану пацієнта перед оперативним втручанням або після нього.
• Гінекологи – у випадках підозри на муцинозний рак яєчників.
• Терапевти – для первинного обстеження пацієнтів із симптомами, що можуть свідчити про онкологічні захворювання.

Цей тест є важливим інструментом у комплексній діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань, проте його результати завжди слід оцінювати у поєднанні з іншими клінічними та лабораторними даними.