ФіброМакс (Холестерин, Глюкоза, Білірубін заг, ГГТ, Гаптоглобін, Тригліцериди, АЛТ, АСТ, Апо А1, α-2-макроглобулін)

ФіброМакс включає десять біохімічних показників крові, кожен з яких має власне клінічне значення для оцінки стану печінки:

– Холестерин – основний ліпід крові, показник ліпідного обміну, важливий для діагностики дисліпідемій, що часто супроводжують метаболічні порушення та жирову хворобу печінки.

– Глюкоза – відображає вуглеводний обмін, підвищення рівня характерне для цукрового діабету та інсулінорезистентності, які є факторами ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки.

– Білірубін загальний – маркер функції печінки та жовчовивідних шляхів, підвищення може свідчити про порушення відтоку жовчі або руйнування гепатоцитів.

– ГГТ (гамма-глутамілтрансфераза) – фермент, чутливий до ушкодження печінки, особливо при токсичних, алкогольних та холестатичних ураженнях.

– Гаптоглобін – білок гострої фази, зниження рівня часто спостерігається при хронічних захворюваннях печінки через зниження синтетичної функції органу.

– Тригліцериди – основний показник жирового обміну, підвищення характерне для метаболічного синдрому та стеатозу печінки.

– АЛТ (аланінамінотрансфераза) – фермент, підвищення якого вказує на ушкодження гепатоцитів.

– АСТ (аспартатамінотрансфераза) – фермент, підвищення також свідчить про ураження печінки, але менш специфічний, ніж АЛТ.

– Апо А1 (аполіпопротеїн А1) – основний білок ліпопротеїнів високої щільності, зниження рівня пов’язане з порушенням ліпідного обміну та ураженням печінки.

– α-2-макроглобулін – білок плазми крові, підвищення рівня є маркером фіброзу печінки, оскільки синтезується у відповідь на ушкодження тканини.

Клінічне значення тесту

ФіброМакс – це неінвазивний комплексний тест, що дозволяє оцінити ступінь фіброзу, некрозапальної активності, стеатозу (жирового переродження), а також наявність і активність алкогольного та неалкогольного стеатогепатиту.

Тест створений як альтернатива біопсії печінки, дозволяє визначити стан тканини печінки за допомогою математичних алгоритмів на основі біохімічних показників крові. ФіброМакс дає змогу оцінити ризик розвитку цирозу, гепатоцелюлярної карциноми та інших ускладнень хронічних захворювань печінки.

Інтерпретація результату

Результати ФіброМакс подаються у вигляді кількох індексів, що відповідають різним аспектам ураження печінки:

– Фібротест – визначає стадію фіброзу за шкалою METAVIR (F0–F4)

– Актітест – оцінює ступінь некрозапальної активності (A0–A3)

– Стеатотест – визначає ступінь стеатозу (жирового переродження)

– Нештест – діагностує неалкогольний стеатогепатит

– Ештест – діагностує алкогольний стеатогепатит

Кожен індекс має власну шкалу, що дозволяє лікарю оцінити тяжкість ураження печінки, ризик прогресування захворювання та необхідність зміни тактики лікування. Високі значення індексів фіброзу та активності свідчать про тяжке ураження печінки та високий ризик ускладнень.