ВПЛ 28 типів (19 високоонкогенних: 16, 18, 26, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 53, 56, 58, 59, 66, 68, 69, 73, 82 і 9 низькоонкогенних: 6, 11, 40, 42, 43, 44, 54, 61, 70), якісно, визначення методом ПЛР
| Матеріал для аналізу | зішкріб із слизових урогенітального тракту / зішкріб із цервікального каналу / секрет передміхурової залози / еякулят |
|---|---|
| Термін виконання | 3 робочі дні |
ВПЛ (вірус папіломи людини) складається з багатьох типів, і деякі з них мають високу онкогенну активність, тоді як інші мають низьку онкогенну активність.
У людини може бути декілька штамів ВПЛ. ВПЛ відомий своєю великою генетичною різноманітністю. Існує близько 100 різних типів ВПЛ, і вони можуть поділятися на високоонкогенні і низькоонкогенні типи в залежності від їхнього потенціалу спричиняти ракові ураження.
Оскільки існує багато типів ВПЛ, у людини може бути зараження декількома штамами одночасно або в різні періоди життя. Наприклад, є можливість зараження одночасно ВПЛ-16 та ВПЛ-18, які є високоонкогенними типами і пов’язані з ризиком розвитку раку шийки матки. Також можливе зараження низькоонкогенними типами ВПЛ, такими як ВПЛ-6 та ВПЛ-11, які частіше пов’язані з генітальними бородавками.
Варто зауважити, що кожен ВПЛ-штам вважається окремим інфекційним агентом, і вони можуть мати різні клінічні прояви та потенціал для розвитку раку. Інфекція декількома штамами ВПЛ може відбуватися без симптомів, але також може збільшити ризик розвитку ускладнень.
Високоонкогенні типи ВПЛ (19 типів)
Ось клінічне значення кожного з високоонкогенних типів ВПЛ (HPV):
- ВПЛ-16: ВПЛ-16 є одним з найбільш поширених та агресивних типів ВПЛ. Він відомий як основна причина раку шийки матки, а також може бути пов’язаний з раком вагіни, вульви, анального каналу, ротової порожнини та горла.
- ВПЛ-18: ВПЛ-18 є іншим важливим фактором ризику для раку шийки матки. Він також пов’язаний з раком вульви, вагіни, анального каналу, ротової порожнини та горла.
- ВПЛ-31, ВПЛ-33, ВПЛ-35: Ці типи ВПЛ також можуть бути пов’язані з розвитком раку шийки матки та інших ракових уражень.
- ВПЛ-39, ВПЛ-45, ВПЛ-51, ВПЛ-52, ВПЛ-56, ВПЛ-58, ВПЛ-59, ВПЛ-68, ВПЛ-73, ВПЛ-82, ВПЛ-83, ВПЛ-85, ВПЛ-89, ВПЛ-97: ці типи ВПЛ можуть бути пов’язані з розвитком різних типів раку, включаючи рак шийки матки, анальний рак, рак голови та шиї, рак ротової порожнини, рак горла та інші ракові захворювання.
Важливо зауважити, що наведені клінічні значення є загальними орієнтирами, і кожен клінічний випадок може бути унікальним. Ризик розвитку раку та його прогресія можуть залежати від багатьох факторів, включаючи індивідуальні характеристики пацієнта, присутність інших факторів ризику та інших медичних умов.
Низькоонкогенні типи ВПЛ (9 типів)
Ось клінічне значення кожного з низькоонкогенних типів ВПЛ (HPV):
- ВПЛ-6: ВПЛ-6 є одним з найпоширеніших типів ВПЛ. Він зазвичай пов’язаний з генітальними бородавками, такими як кондиломи або папіломи, які можуть виникати на статевих органах, анусі, роті та інших ділянках шкіри. ВПЛ-6 рідко стає причиною ракових уражень.
- ВПЛ-11: ВПЛ-11 також відомий як тип, що викликає генітальні бородавки. Він зазвичай пов’язаний з розвитком бородавок на статевих органах, анусі та інших ділянках шкіри. ВПЛ-11 рідко стає причиною ракових уражень.
- ВПЛ-40, ВПЛ-42, ВПЛ-43, ВПЛ-44, ВПЛ-54, ВПЛ-61, ВПЛ-70: ці типи ВПЛ також можуть бути пов’язані з розвитком генітальних бородавок та папіломатозних уражень шкіри та слизових оболонок. Вони рідко прогресують до ракових уражень.
Низькоонкогенні типи ВПЛ, як правило, мають менший ризик розвитку раку порівняно з високоонкогенними типами. Вони в основному проявляються у вигляді генітальних бородавок та папіломатозних уражень, які можуть бути неприємними та естетично незадовільними, але зазвичай не становлять серйозної загрози для здоров’я.
Важливо пам’ятати, що це лише загальний список типів ВПЛ, які можуть бути якісно виділені в лабораторії, і індивідуальні клінічні ситуації можуть варіюватися. Для отримання детальнішої інформації про конкретні типи ВПЛ та їх клінічне значення та лікування рекомендується звернутися до медичного фахівця.
Основні спеціалісти, які можуть використовувати цей тест:
- Гінекологи
- Урологи
- Сімейні лікарі, терапевти
Зішкріб із слизових урогенітального тракту
У жінок:
Матеріал для дослідження відбирають у жінок перед менструацією, або через 1-2 дні після її завершення. За 3 дні виключити статеві контакти та використання вагінальних свічок, мазей, тампонів. Не слід спринцюватися і приймати ванну. За 12 годин до забору матеріалу не рекомендується проводити туалет статевих органів, їх обробку мазями, присипками та ін. Перед взяттям матеріалу з уретри та перед ПАП-тестом утриматись від сечовипускання протягом 2 годин.Забір потрібно виконувати перед УЗД дослідженням, щоб уникнути потрапляння гелю в зразок. (У крайніх випадках, якщо забір здійснюється після УЗД, обов’язково ретельно видалити гель тампоном.)У чоловіків:
За 3 дні виключити статеві контакти та використання місцевих препаратів (мазей, присипок та ін.).За 12 годин до забору матеріалу не рекомендується проводити туалет статевих органів. За 2 години утриматись від сечовипускання.Увага! При замовленні дослідження може нараховуватись вартість процедури забору відповідного біоматеріалу.






