Тема, пов’язана з наявністю у людини глистів, є досить делікатною. Переважна більшість людей не запідозрить у себе зараження навіть у тому випадку, якщо є явні симптоми. Справа в тому, що існує стереотип: зустрічається така патологія, як глисти, у дітей або у бомжів та інших особистостей з асоціальним способом життя. Насправді, лікарі-паразитологи з повною впевненістю заявляють: переважна більшість людей є носіями будь-якого різновиду глистів, а то й кількох їхніх видів одночасно!
Заразитися кишковими паразитами можна через брудні та немиті руки і від домашніх і диких тварин. Аскаридами – круглими хробаками, здатними досягати в довжину 40 і більше сантиметрів – найчастіше заражаються через недостатньо добре промиту зелень і овочі, а лентецями – стрічковими хробаками до 10 метрів завдовжки – при вживанні в їжу зараженого м’яса та риби. Гостриці – найпоширеніші в дітей глисти – дуже заразні, і саме тому у дитячих дошкільних закладах проводяться періодичні перевірки вихованців. Якщо гельмінти виявлені, то необхідно не тільки лікування за допомогою таблеток, а й ретельне оброблення всього приміщення; яйця глистів цього різновиду здатні залишатися джерелом зараження через місяці після виділення їх зараженою людиною!
СИМПТОМИ ГЛИСТІВ У ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ
Ознаки наявності в організмі людини «підселенців» з’являються далеко не відразу після того, як відбулося зараження. Це не дивно – сама природа дбає про те, щоб носій паразита перебував у невіданні та не вживав заходів щодо його вигнання. Втім, після певного часу з моменту попадання паразита в організм у пацієнта можуть з’явитися такі симптоми глистів, як:
- свербіж у задньому проході;
- алергічні висипання на шкірі;
- лушпиння пальців рук і ніг, злущування шкіри пластами;
- слинотеча уві сні, слинотеча вранці, нудота вранці при чищенні зубів;
- постійний нежить;
- кашель, з яким не вдається впоратися через прийом спрямованих на його лікування препаратів;
- висипання в області повік, їхнє лущення, набряклість;
- синдром хронічної втоми, психічні розлади без причин;
- підвищене почуття голоду, іноді до непритомності;
- проблеми з випорожненням. Скупчення в просвіті кишечника клубків черв’яків може спричинити за собою розвиток запору, тоді як деякі різновиди глистів, навпаки, провокують появу метеоризму і болісну діарею;
- глисти у людини є причиною зниження імунітету, яке може виявлятися, наприклад, через часті застуди;
- порушення роботи органів травного тракту, спровоковані впровадженням в організм «непрошених гостей», може стати причиною збоїв у роботі нервової системи – наприклад, спровокувати розвиток бруксизму (скрегіт зубами) тощо;
- дефіцит маси тіла, або навпаки надмірна вага;
- погане самопочуття, а діагноз незрозумілий. Такі пацієнти можуть ходити за різними фахівцями, намагатися обстежити то одне, то друге. І зрештою, діагноз, як і раніше, буде неясний, а самопочуття залишатиметься поганим.
Якщо у дитини глисти, симптоми їх наявності можуть бути такими:
- відставання у фізичному, психосоматичному, психоемоційному розвитку, гіперреактивність, або навпаки загальмованість, у дітей-школярів погане засвоєння матеріалу – все це може говорити про присутність прихованих паразитозів в організмі;
- рясна слинотеча, у тому числі і під час нічного відпочинку;
- потяг до солодкого;
- суха – аж до лущення – шкіра, а також тендітні нігті та ламке волосся;
- будь-який свербіж шкіри;
- анемія;
- болючість – малюк часто застуджується;
- тривалі лімфаденопатії (стан, що проявляється збільшенням вузлів лімфатичної системи), рецидивні лімфаденіти теж можуть говорити про наявність паразитарних інвазій.
ЯКІ АНАЛІЗИ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ?
До основних методів діагностики паразитарних інвазій відносяться:
- Мікроскопічний аналіз калу
За допомогою методики можна знайти наявність просвітних паразитів, які вражають шлунково-кишковий тракт. Тканинних паразитів цей аналіз не виявляє. Достовірність мікроскопічного аналізу калу досить низька: 12-18%. Щоб підвищити точність діагностики, слід проводити неодноразове дослідження.
- Серологічна діагностика
Під час дослідження в аналізі крові визначається наявність високоспецифічних антитіл до того чи іншого збудника. Наприклад, до лямблій, аскаридів, трихінелл. Відсоток виявлення паразитів при серологічній діагностиці набагато вищий, ніж при мікроскопічному дослідженні калу. Достовірність методики становить 40-60%.
Чому дослідження не є абсолютно достовірним? Справа в тому, що якщо імунна система у людини ослаблена, то вона не вироблятиме антитіла до паразитів. Наприклад, зниження захисних сил організму спостерігається за хронічної паразитарної інвазії. Паразити виступають потужними імуносупресорами, які здатні блокувати вироблення антитіл. Також існують інші причини, що впливають на нормальну роботу імунної системи: герпетичні інфекції, алергічні стани, вагітність, аутоімунні патології.
- Зішкріб з періанальних складок
Метод дозволяє виявити яйця паразитичних хробаків — гостриків, бичачого ціп’яка, свинячого ціп’яка. Перед забором біоматеріалу важливо не проводити гігієнічні процедури: яйця паразитів можуть бути змиті водою при підмиванні.
ДОДАТКОВІ ЛАБОРАТОРНІ ОЗНАКИ ПАРАЗИТОЗІВ
Крім основних лабораторних методів діагностики, існують і непрямі ознаки, що дозволяють лікарю запідозрити паразитарну інвазію:
- зміни у загальному аналізі крові. До показників ОАК, що вказують на паразитів, відносяться рівень еозинофілів, що періодично піднімається, затяжний лімфоцитоз з моноцитозом. Проте високий рівень еозинофілів у крові спостерігається лише у перші 3–4 тижні після зараження. У більш пізній період еозинофіли йдуть у тканини, та його рівень у крові знижується. Лімфоцитоз з моноцитозом – стійкіший ознака присутності паразитів в організмі. При хронічній паразитарній інвазії високий рівень лімфоцитів та моноцитів у крові може триматися місяцями-роками. Але при такому відхиленні важлива грамотна диференціальна діагностика, тому що лімфоцитоз з моноцитоз часто спостерігаються і при інших захворюваннях;
- високий рівень еозинофільного катіонного білка (ЕКБ) у крові. Концентрація ЕКБ у сироватці крові пропорційна кількості еозинофілів;
- підвищена концентрація імуноглобуліну Е у сироватці крові. Подібне порушення може вказувати на приховану алергію, яка часто є супутником паразитозів. Значний викид імуноглобуліну Е спостерігається за гострої фази зараження паразитами;
- відхилення від норми в аналізі на печінкові проби. Наприклад, підвищені білірубін, трансаміназа можуть говорити про вторинне ураження печінки, застійні явища в жовчовидільній системі. У свою чергу, ці порушення часто є супутниками внутрішньопечінкового паразитозу. Вражати печінку можуть як серйозні печінкові паразити (котяча двоустка, опісторхіс), так і більш поширені паразити — лямблії, токсокари.
Трапляється, що паразити виявляються в аналізі сечі. Наприклад, сечовидільну систему здатні вражати філярії, гострики, дизентерійні амеби, ехінококи. Проникаючи у нирки, сечовий міхур, вони викликають пієлонефрит, цистит та інші серйозні запальні процеси.
Лабораторія DIAGEN давно та якісно проводить дослідження на паразитів. Такі аналізи зібрані в окрему категорію – «7. ДІАГНОСТИКА ПАРАЗИТІВ».
ЛІКУВАННЯ ГЛИСТІВ: ЯК ПОЗБУТИСЯ ПАРАЗИТІВ?
Увага! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. При виникненні симптомів будь-якого захворювання звертайтеся до лікаря!
Широко поширена помилка про те, що існують якісь універсальні таблетки від глистів, які достатньо прийняти один або два рази для того, щоб позбавитися всіх паразитів, що є в організмі. Насамперед, для позбавлення від різних різновидів кишкових паразитів використовуються різні ліки, призначенням яких повинен займатися лікар. Лікування проводиться не на підставі симптомів, а виключно після того, як за результатами аналізів виявлено яйця глистів та визначено їх конкретний різновид.
Важливо розуміти – самолікування не лише не допоможе вигнати паразитів з організму, а ще й може бути небезпечним! Таблетки від глистів – це не «вітамінки»: вони містять у своєму складі високотоксичні речовини, які при неправильному застосуванні здатні сильно нашкодити людині!
