Апендектомія (дивертикулектомія) при запальних процесах

Апендектомія — це хірургічне втручання, спрямоване на видалення запаленого червоподібного відростка (апендикса), а дивертикулектомія — операція з видалення дивертикула, найчастіше дивертикула Меккеля. Обидві процедури виконуються при запальних процесах відповідних структур і є одними з найпоширеніших невідкладних хірургічних втручань.

Патоморфологічне дослідження видалених тканин (апендикса або дивертикула) є обов’язковим етапом після хірургічного втручання. Воно дозволяє підтвердити клінічний діагноз, виявити характер запального процесу, виключити наявність злоякісних новоутворень та інших патологічних станів.

Процедура патоморфологічного дослідження включає:

• Макроскопічну оцінку — визначення розмірів, форми, кольору, консистенції видаленого органу, наявності перфорацій, некрозу, гнійного вмісту.
• Мікроскопічне дослідження — вивчення гістологічних зрізів тканини під мікроскопом для виявлення запальних клітин, некротичних змін, гранульом, пухлинних клітин тощо.
• Спеціальні методи дослідження — за необхідності проводяться імуногістохімічні, молекулярно-генетичні та інші додаткові дослідження.

Клінічне значення тесту

Патоморфологічне дослідження видалених тканин має важливе клінічне значення:

1. Підтвердження діагнозу — верифікація гострого апендициту або запалення дивертикула.
2. Визначення характеру запального процесу — катаральний, флегмонозний, гангренозний, перфоративний апендицит.
3. Виявлення специфічних запальних процесів — туберкульозне, паразитарне ураження.
4. Діагностика новоутворень — карциноїд, аденокарцинома, мукоцеле апендикса.
5. Виявлення особливостей дивертикула Меккеля — наявність ектопованої слизової шлунка, підшлункової залози або дванадцятипалої кишки.
6. Оцінка адекватності хірургічного втручання — повнота видалення патологічного вогнища.

Особливу увагу слід приділити дивертикулу Меккеля, який є вродженою аномалією розвитку пупково-кишкової протоки і може викликати симптоми, подібні до апендициту. Дивертикул Меккеля розташований на протилежному від брижі боці здухвинної кишки і може містити ектоповану слизову шлунка, дванадцятипалої кишки або підшлункової залози, що має важливе значення для розуміння патогенезу запалення та кровотеч.

Показання для проведення тесту

Патоморфологічне дослідження видалених тканин проводиться у всіх випадках після:

• Апендектомії — при клінічній картині гострого апендициту.
• Дивертикулектомії — при виявленні запаленого дивертикула Меккеля під час операції.
• Видалення дивертикулів товстого кишківника — при їх запаленні, перфорації або кровотечі.

Важливо зазначити, що іноді під час операції з приводу підозри на гострий апендицит виявляється інтактний апендикс, але наявний запалений дивертикул Меккеля, що вимагає зміни тактики хірургічного втручання.

Інтерпретація результатів

Результати патоморфологічного дослідження інтерпретуються відповідно до морфологічних ознак у досліджуваній тканині:

Гострий апендицит:

1. • Катаральний — набряк, гіперемія, інфільтрація нейтрофілами слизової оболонки.
   • Флегмонозний — поширення запального процесу на всі шари стінки апендикса.
   • Гангренозний — некроз стінки апендикса.
   • Перфоративний — наявність дефекту стінки апендикса.

Запалення дивертикула Меккеля:

1. • Гостре запалення — інфільтрація нейтрофілами.
   • Наявність ектопованої слизової — шлункової, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози.
   • Ускладнення — перфорація, кровотеча.

Новоутворення:

1. • Доброякісні — поліпи, аденоми.
   • Злоякісні — карциноїд, аденокарцинома.

Патогістологічний висновок є основою для подальшого лікування та прогнозування перебігу захворювання.

Лікарі, які найчастіше призначають цей тест

Патоморфологічне дослідження видалених тканин після апендектомії або дивертикулектомії призначають:

• Хірурги — які виконують оперативне втручання.
• Патоморфологи — які проводять безпосереднє дослідження тканин.
• Гастроентерологи — для подальшого спостереження та лікування пацієнтів.
• Онкологи — у випадку виявлення новоутворень.