Аполіпопротеїн В (APO B) 

Аполіпопротеїн B (АПО B) – це лабораторне дослідження, що визначає концентрацію основного білкового компонента ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у сироватці крові. Метод радіальної імунодифузії (РІД) базується на принципі дифузії антигену (АПО B) через агаровий гель, що містить специфічні антитіла, з утворенням кільця преципітації, діаметр якого пропорційний концентрації аполіпопротеїну.

АПО B представлений у двох основних формах: APO B-48, що синтезується в кишечнику та входить до складу хіломікронів, та APO B-100, що синтезується в печінці та є компонентом ЛПНЩ і ЛПДНЩ. Особливістю АПО B є те, що кожна частинка ЛПНЩ містить рівно одну молекулу АПО B-100, що робить його прямим показником кількості атерогенних частинок у кровообігу.

Дослідження проводиться з використанням венозної крові, взятої натщесерце. Рекомендується утриматися від вживання їжі протягом 12 годин перед забором матеріалу, допускається вживання негазованої води.

Клінічне значення тесту

Аполіпопротеїн B відіграє ключову роль у ліпідному обміні та має важливе клінічне значення:

• Забезпечує транспортування холестерину з печінки до периферичних тканин і клітин організму
• Є більш точним предиктором ризику серцево-судинних захворювань, ніж традиційне визначення холестерину ЛПНЩ
• Підвищений рівень АПО B свідчить про збільшену кількість атерогенних частинок у крові, навіть якщо рівень загального холестерину знаходиться в межах норми
• Співвідношення аполіпопротеїну В до аполіпопротеїну А1 (АПО В/АПО А1) вважається одним із найбільш інформативних показників для оцінки ризику розвитку атеросклерозу
• Підвищення рівня АПО B асоціюється з підвищеним ризиком інфаркту міокарда, інсульту та інших серцево-судинних ускладнень

Дослідження АПО B є особливо цінним для пацієнтів з нормальними або дещо підвищеними рівнями ЛПНЩ, але з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань.

Показання для проведення тесту

Аналіз на аполіпопротеїн B рекомендований у наступних клінічних ситуаціях:

• Оцінка ризику розвитку серцево-судинних захворювань та атеросклерозу
• Діагностика та моніторинг лікування дисліпідемій
• Обстеження пацієнтів з ранньою коронарною хворобою серця
• Діагностика спадкових порушень ліпідного обміну
• Оцінка ризику у пацієнтів з цукровим діабетом
• Контроль ефективності гіполіпідемічної терапії
• Диференційна діагностика різних типів гіперліпопротеїнемій
• Обстеження пацієнтів із нефротичним синдромом
• Профілактичне обстеження осіб із факторами ризику атеросклерозу (куріння, надмірна вага, малорухливий спосіб життя)
• Моніторинг пацієнтів, які приймають ліки, що можуть впливати на рівень ліпідів

Інтерпретація результатів

Інтерпретація результатів аналізу на аполіпопротеїн B здійснюється з урахуванням статі пацієнта та ступеня серцево-судинного ризику:

Референтні значення:

• Для жінок: 0,60-1,17 г/л
• Для чоловіків: 0,66-1,33 г/л

Цільові рівні (відповідно до рекомендацій ESC/EAS 2019):

• Для пацієнтів дуже високого ризику: < 0,65 г/л
• Для пацієнтів високого ризику: < 0,8 г/л
• Для пацієнтів помірного ризику: < 1,0 г/л

Підвищені значення можуть спостерігатися при:

• Дисліпопротеїнемії, дефіциті аполіпопротеїну E
• Спадковій гіперапобеталіпопротеїнемії
• Нефротичному синдромі
• Обструкції жовчовивідних шляхів
• Гемодіалізі
• Цукровому діабеті
• Вагітності
• Курінні

Знижені значення можуть бути пов’язані з:

• Захворюваннями печінки
• Гіпо- та абеталіпопротеїнемією, дефіцитом АПО C-II
• Мальабсорбцією/мальнутрицією
• Гіпотиреозом
• Гіперліпідемією типу I, альфа-бета-ліпопротеїнемією
• Інфекціями
• Інтенсивними фізичними навантаженнями

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

Аналіз на аполіпопротеїн B найчастіше призначають лікарі таких спеціальностей:

• Кардіологи (для оцінки ризику серцево-судинних захворювань)
• Ендокринологи (при цукровому діабеті та метаболічному синдромі)
• Терапевти та сімейні лікарі (для загальної оцінки стану здоров’я та профілактичного обстеження)
• Неврологи (при оцінці ризику інсульту та захворювань церебральних артерій)
• Нефрологи (при нирковій патології, особливо нефротичному синдромі)
• Гастроентерологи (при захворюваннях печінки та жовчних шляхів)
• Генетики (при підозрі на спадкові порушення ліпідного обміну)