Біопсія головного і спинного мозку та їх оболонок

Біопсія головного і спинного мозку та їх оболонок – це діагностична процедура, яка дозволяє отримати зразок тканини мозку або його оболонок для подальшого лабораторного дослідження. Залежно від локалізації патологічного процесу та мети дослідження використовуються різні методики забору матеріалу.

Після забору матеріал направляється на гістологічне дослідження, де вивчається структура тканини, клітинний склад, наявність патологічних клітин та інші характеристики.

Клінічне значення теста

Біопсія головного і спинного мозку має вирішальне значення для:

• Встановлення точного діагнозу при виявленні патологічних утворень невідомої природи
• Визначення гістологічного типу пухлини та ступеня її злоякісності
• Диференційної діагностики між пухлинними, запальними, інфекційними та дегенеративними процесами
• Визначення молекулярного профілю пухлини перед початком персоналізованого онкологічного лікування
• Оцінки ефективності проведеного лікування

Результати біопсії дозволяють лікарям обрати оптимальну тактику лікування, спрогнозувати перебіг захворювання та оцінити ймовірність відповіді на терапію.

Показання для призначення теста

Основними показаннями для проведення біопсії головного і спинного мозку є:

• Виявлення на МРТ або КТ патологічного утворення невідомої природи
• Підозра на первинну пухлину головного або спинного мозку
• Підозра на метастатичне ураження центральної нервової системи
• Диференційна діагностика між пухлинними та інфекційними процесами в хребцях
• Необхідність отримання точного діагнозу перед початком специфічного лікування
• Оцінка ефективності проведеного лікування
• Підозра на запальні або демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи

Інтерпретація результату

Результати біопсії головного і спинного мозку включають:

Гістологічний висновок – опис мікроскопічної будови тканини, визначення типу клітин, наявності патологічних змін.

Для пухлин визначається:

• Гістологічний тип пухлини (менінгіома, гліома, метастаз тощо)
• Ступінь злоякісності (градація за класифікацією ВООЗ)
• Проліферативна активність (індекс Кі-67)
• Наявність некрозів, мітозів, судинної інвазії

При запальних процесах оцінюється:

• Характер запалення (гострий, хронічний)
• Тип запальних клітин
• Наявність збудників інфекції

При демієлінізуючих захворюваннях:

• Ступінь демієлінізації
• Наявність запальної інфільтрації
• Стан аксонів

Додатково можуть проводитися імуногістохімічні, молекулярно-генетичні та інші спеціальні дослідження для уточнення діагнозу та визначення прогностичних маркерів.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

• Нейрохірурги – при виявленні об’ємних утворень головного і спинного мозку, що потребують хірургічного лікування
• Неврологи – при підозрі на запальні, демієлінізуючі захворювання ЦНС
• Онкологи – при підозрі на первинні пухлини ЦНС або метастатичне ураження
• Нейроонкологи – для визначення тактики лікування пухлин нервової системи
• Інфекціоністи – при підозрі на інфекційне ураження ЦНС, що потребує гістологічної верифікації