Біопсія нирки (новоутворень) (з одного боку)

Біопсія нирки при підозрі на новоутворення — це морфологічне дослідження, під час якого здійснюється забір невеликого фрагмента тканини пухлини нирки з одного боку для подальшого аналізу під мікроскопом. Матеріалом для дослідження є біоптат — стовпчик тканини діаметром близько 2 мм, отриманий спеціальною біопсійною голкою або біопсійним пістолетом під контролем ультразвуку. Після забору біоптат фіксують і направляють у лабораторію для гістологічного дослідження. При необхідності застосовують додаткові методи: спеціальні фарбування, імуногістохімічний аналіз для визначення типу клітин та молекулярних маркерів, а також молекулярно-генетичні тести для уточнення діагнозу. Підготовка пацієнта включає відміну антикоагулянтів, оцінку згортання крові, проведення УЗД сечової системи, визначення групи крові та катетеризацію периферичної вени. Процедура проводиться під місцевою анестезією та анальгоседацією для мінімізації дискомфорту.

Клінічне значення дослідження

Морфологічне дослідження біоптату пухлини нирки є ключовим для точної діагностики характеру новоутворення. Воно дозволяє визначити, чи є пухлина доброякісною чи злоякісною, встановити її гістологічний тип, ступінь злоякісності, наявність специфічних клітинних змін (наприклад, атипії, мітотичної активності, некрозу). Це дослідження допомагає відрізнити первинні пухлини нирки від метастатичних уражень, а також уточнити стадію процесу. Результати біопсії мають вирішальне значення для вибору тактики лікування (хірургія, органозберігаючі втручання, таргетна або імунотерапія) та прогнозу захворювання.

Показання для проведення дослідження

Біопсію нирки з підозрою на новоутворення призначають у таких випадках:

• виявлення об’ємного утворення в нирці за даними візуалізаційних методів;
• необхідність уточнення характеру пухлини (доброякісна чи злоякісна);
• підозра на метастатичне ураження нирки;
• визначення гістологічного типу пухлини для вибору оптимальної тактики лікування;
• контроль ефективності лікування або моніторинг рецидиву після проведеної терапії;
• незрозумілі результати інших методів діагностики.

Інтерпретація результатів

Результати морфологічного дослідження біоптату можуть включати:

• ознаки доброякісної пухлини (наприклад, онкоцитома, ангіоміоліпома) — відсутність клітинної атипії, низька мітотична активність, чіткі межі;
• ознаки злоякісної пухлини (наприклад, нирково-клітинна карцинома, саркома) — виражена клітинна атипія, підвищена мітотична активність, інвазія у навколишні тканини, некроз;
• специфічні гістологічні та імуногістохімічні маркери, що дозволяють визначити підтип пухлини;
• наявність запальних або реактивних змін, якщо пухлина має вторинний характер;
• у рідкісних випадках — ознаки інфекційного або аутоімунного процесу, що імітує пухлину.

Патоморфолог оцінює структуру клітин, їх розташування, взаємозв’язок із навколишніми тканинами, наявність судинної інвазії, некрозу, фіброзу, а також використовує імуногістохімічні маркери для диференціації типів пухлин.

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Біопсію нирки при підозрі на новоутворення найчастіше призначають:

• онкологи
• урологи
• нефрологи.

У деяких випадках до обстеження залучаються хірурги та ревматологи, якщо є підозра на системні захворювання з ураженням нирок.