Біопсія підшлункової залози

Біопсія підшлункової залози — це морфологічне дослідження, під час якого отримують зразок тканини (біоптат) або клітин (аспірат) підшлункової залози для подальшого аналізу. Матеріал для дослідження може бути отриманий різними способами: тонкоголковою аспіраційною біопсією (ТАІБ), трепанбіопсією, черезшкірною пункцією під контролем ультразвуку або ендоскопічною біопсією під контролем ендосонографії. У деяких випадках біопсію проводять інтраопераційно — під час хірургічного втручання. Основними методами лабораторного аналізу є гістологічне дослідження (вивчення структури тканин), цитологічне дослідження (оцінка клітинного складу), імуногістохімічні методи (визначення специфічних білків для уточнення типу пухлини), а також спеціальні фарбування для виявлення окремих структур чи патологічних змін. Після забору матеріал фіксують у формаліні, проводять лабораторну обробку, виготовляють гістологічні зрізи, які фарбують і досліджують під мікроскопом патоморфологи.

Клінічне значення дослідження

Біопсія підшлункової залози має ключове значення для точної діагностики захворювань цього органу. Вона дозволяє відрізнити доброякісні та злоякісні пухлини, визначити тип і ступінь злоякісності новоутворення, виявити метастатичні ураження, а також діагностувати запальні, дистрофічні, реактивні, інфекційні чи аутоімунні процеси. Морфологічне дослідження є «золотим стандартом» для підтвердження діагнозу раку підшлункової залози, а також для виявлення передракових станів, таких як панкреатична інтраепітеліальна неоплазія, муцинозна кістозна неоплазія, внутрішньопротокова папілярна муцинозна неоплазія. Отримані результати визначають тактику лікування, прогноз захворювання та необхідність додаткових втручань.

Показання для проведення дослідження

Біопсію підшлункової залози призначають у таких випадках:

• підозра на пухлину підшлункової залози (виявлення новоутворення при візуалізаційних методах);
• необхідність уточнення природи патологічного процесу (доброякісний чи злоякісний, первинний чи метастатичний);
• контроль ефективності лікування пухлин (оцінка морфологічних змін після терапії);
• моніторинг рецидиву захворювання;
• незрозумілі результати інших методів дослідження;
• підозра на специфічні запальні, аутоімунні або інфекційні процеси;
• необхідність верифікації передракових станів.

Інтерпретація результатів

Результати біопсії підшлункової залози можуть включати:

• ознаки доброякісного процесу (наприклад, хронічний панкреатит, кіста, фіброз);
• виявлення атипових клітин, дисплазії різного ступеня;
• підтвердження злоякісної пухлини (наприклад, протокова аденокарцинома, нейроендокринна пухлина, метастатичне ураження);
• визначення ступеня злоякісності, наявності інвазії, особливостей росту пухлини;
• морфологічні ознаки запалення, некрозу, інфекційних або аутоімунних уражень;
• специфічні зміни, характерні для певних захворювань (наприклад, муцинозні або папілярні структури при кістозних неоплазіях).

Патоморфолог формулює висновок згідно з міжнародними класифікаціями пухлин та патологічних станів.

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Біопсію підшлункової залози найчастіше призначають онкологи, гастроентерологи, хірурги, ендокринологи, іноді — інфекціоністи та терапевти, залежно від клінічної ситуації та підозрюваної патології.