Біопсія плеври

Біопсія плеври — це морфологічне дослідження, яке полягає в отриманні зразка тканини плеври для подальшого гістологічного та/або цитологічного аналізу. Матеріалом для дослідження є біоптат плевральної тканини, який може бути отриманий різними методами: закритою голковою біопсією (за допомогою голок Абрамса або Копа), біопсією під контролем зображення (УЗД або КТ), торакоскопічною біопсією або відкритою біопсією через торакотомічний доступ.

Після отримання біоптату матеріал фіксується у формаліні, проходить гістологічну обробку (зневоднення, заливка в парафін), виготовляються тонкі зрізи, які забарвлюються гематоксиліном та еозином для стандартного гістологічного дослідження. Додатково можуть застосовуватися спеціальні методи забарвлення та імуногістохімічні дослідження для підвищення діагностичної точності, особливо при підозрі на злоякісні новоутворення або специфічні запальні процеси

Клінічне значення дослідження

Біопсія плеври має важливе значення для діагностики різноманітних патологічних процесів у плевральній порожнині, особливо коли інші методи дослідження (рентгенографія, аналіз плевральної рідини) не дають достатньої інформації для встановлення діагнозу. Це дослідження дозволяє диференціювати між доброякісними та злоякісними процесами, виявляти специфічні запальні зміни (наприклад, при туберкульозі), метастатичні ураження та первинні пухлини плеври (мезотеліому).

Особливо цінною біопсія плеври є при діагностиці туберкульозного плевриту та неопластичних змін, коли цитологічне дослідження плевральної рідини не дозволило встановити діагноз[3][6]. Застосування імуногістохімічних методів дослідження біоптатів плеври значно підвищує діагностичну точність, особливо при диференціації мезотеліоми плеври від метастазів у плевру та при діагностиці лімфом.

Показання для проведення дослідження

Основними показаннями для проведення біопсії плеври є:

1. Недіагностований ексудативний лімфоцитарний плевральний випіт, коли аналіз плевральної рідини не дозволив встановити діагноз
2. Виявлення плевральної маси, потовщення або вузлуватості плеври при радіологічних дослідженнях
3. Рецидивний плевральний випіт невідомої етіології
4. Підозра на туберкульозний плеврит або неопластичні зміни плеври
5. Необхідність диференційної діагностики між мезотеліомою плеври та метастазами у плевру
6. Неясні випадки, коли інші методи діагностики не дозволяють встановити причину плевриту

Інтерпретація результатів

При гістологічному дослідженні біоптатів плеври патоморфолог оцінює структуру тканини, наявність патологічних змін та їх характер. Результати можуть виявити:

• Запальні зміни: гострі або хронічні запальні інфільтрати, гранульоми (характерні для туберкульозу), фібрин
• Неопластичні процеси: первинні пухлини плеври (мезотеліома), метастази злоякісних пухлин
• Реактивні зміни: гіперплазія мезотелію, фіброз
• Специфічні інфекційні ураження: туберкульозні гранульоми, грибкові ураження

При туберкульозному плевриті типовими знахідками є епітеліоїдноклітинні гранульоми з казеозним некрозом та клітинами Лангханса. При мезотеліомі виявляють атипові мезотеліальні клітини з інвазивним ростом. Метастатичні ураження характеризуються наявністю клітин, що відповідають первинній пухлині

Імуногістохімічне дослідження дозволяє точніше визначити походження пухлинних клітин, що особливо важливо при диференційній діагностиці мезотеліоми та метастатичних аденокарцином

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Біопсію плеври найчастіше призначають:

• Пульмонологи — при підозрі на захворювання легень та плеври
• Торакальні хірурги — при плануванні та проведенні хірургічних втручань на органах грудної клітки
• Онкологи — при підозрі на злоякісні новоутворення плеври або метастатичне ураження
• Фтизіатри — при підозрі на туберкульозне ураження плеври
• Терапевти та сімейні лікарі — на етапі первинної діагностики при виявленні плеврального випоту невідомої етіології