Біопсія уретри

Біопсія уретри — це морфологічне дослідження, під час якого отримують невеликий фрагмент тканини уретри (сечівника) для подальшого лабораторного аналізу. Матеріалом для дослідження є біоптат, який беруть за допомогою спеціальних інструментів під час ендоскопічної (цистоскопічної) процедури або під час хірургічного втручання. Зразок тканини фіксують у формаліні, після чого готують гістологічні зрізи, які фарбують стандартними (гематоксилін-еозин) та, за потреби, спеціальними барвниками. У складних випадках застосовують імуногістохімічні методи для уточнення характеру клітинних змін. Аналіз зразка проводиться під мікроскопом патоморфологом, який оцінює структуру тканин, наявність патологічних змін, атипових клітин чи інших ознак захворювання.

Клінічне значення дослідження

Біопсія уретри має ключове значення для точної діагностики захворювань сечівника. Дослідження дозволяє підтвердити або виключити наявність злоякісних і доброякісних пухлин, визначити характер запальних, інфекційних, дистрофічних, реактивних чи аутоімунних процесів. Морфологічний аналіз тканини допомагає встановити стадію та поширеність пухлинного процесу, оцінити ефективність проведеного лікування або виявити рецидив захворювання. Це дослідження є незамінним для вибору оптимальної тактики лікування та прогнозу для пацієнта.

Показання для проведення дослідження

Біопсію уретри призначають у таких клінічних ситуаціях:

• підозра на пухлинне ураження уретри (злоякісні чи доброякісні новоутворення);
• уточнення природи патологічного процесу при хронічному або рецидивуючому уретриті, стриктурах, виразках чи інших змінах слизової оболонки;
• контроль ефективності лікування пухлин або запальних захворювань;
• моніторинг можливого рецидиву після лікування;
• незрозумілі результати інших методів дослідження, коли потрібна морфологічна верифікація діагнозу.

Інтерпретація результатів

Результати біопсії уретри можуть виявити:

• нормальну структуру слизової оболонки (відсутність патології);
• ознаки гострого чи хронічного запалення (інфільтрація лейкоцитами, плазматичними клітинами, набряк, деструкція епітелію);
• гіперплазію, дисплазію або атипію клітин (ознаки передракових станів);
• наявність злоякісних клітин (рак уретри, його тип, ступінь диференціювання, глибина інвазії);
• доброякісні пухлинні утворення (наприклад, папіломи, поліпи);
• специфічні зміни при інфекційних, аутоімунних чи інших захворюваннях (наприклад, туберкульоз, склерозуючий ліхен).

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Біопсію уретри найчастіше призначають урологи, онкологи, а також хірурги-урологи. У деяких випадках до обстеження можуть залучатися лікарі інших спеціальностей, якщо є підозра на системні або рідкісні захворювання, що проявляються ураженням уретри.