Церулоплазмін
| Матеріал для аналізу | сироватка |
|---|---|
| Термін виконання | 4 (!) робочі дні |
Тест на церулоплазмін визначає концентрацію цього білка в сироватці крові.
Основним компонентом є сам церулоплазмін — це білок, що містить мідь і синтезується в печінці.
Він транспортує мідь у крові, забезпечує її доставку до тканин, де мідь необхідна для багатьох біохімічних процесів.
Одна молекула церулоплазміну містить шість атомів міді. Окрім транспорту міді, церулоплазмін має ферментативну активність (мідна оксидаза), бере участь у метаболізмі заліза, окислюючи Fe²⁺ до Fe³⁺, що необхідно для зв’язування заліза з трансферином.
Також церулоплазмін виконує антиоксидантну функцію, нейтралізуючи вільні радикали та захищаючи клітини від окислювального стресу.
Клінічне значення теста
Визначення рівня церулоплазміну має важливе діагностичне значення для виявлення порушень обміну міді та заліза.
Зниження рівня церулоплазміну є маркером таких спадкових захворювань, як хвороба Вільсона-Коновалова (гепатолентикулярна дегенерація) — патологія, при якій мідь накопичується в печінці, мозку, нирках, рогівці та інших органах, що призводить до їх пошкодження.
Також низький рівень характерний для синдрому Менкеса (порушення транспорту міді), де спостерігається дефіцит міді в організмі.
Підвищення рівня церулоплазміну може свідчити про гострі запальні процеси, аутоімунні захворювання, хвороби печінки, а також може спостерігатися при деяких онкологічних процесах.
Інтерпретація результату
– Знижений рівень церулоплазміну характерний для хвороби Вільсона-Коновалова, синдрому Менкеса, деяких вроджених порушень синтезу білка, хронічних захворювань печінки, а також при деяких нефротичних синдромах.
– Підвищений рівень може спостерігатися при гострих і хронічних запальних процесах, аутоімунних захворюваннях (наприклад, ревматоїдний артрит), вагітності, деяких злоякісних новоутвореннях, а також при прийомі естрогенів.
– Важливо враховувати, що церулоплазмін є білком гострої фази, тому його рівень може підвищуватися при будь-якому запаленні незалежно від етіології.
- Підозра на хворобу Вільсона-Коновалова (особливо при ураженні печінки, неврологічних або психічних симптомах, кільцевидних відкладеннях міді на рогівці)
- Діагностика синдрому Менкеса у дітей (затримка розвитку, характерна структура волосся, неврологічні порушення)
- Оцінка стану пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки
- Підозра на аутоімунні або запальні захворювання
- Діагностика нез’ясованих неврологічних розладів
- Контроль перебігу захворювань, пов’язаних із порушенням обміну міді.
- Здача крові натщесерце: важливою умовою для лабораторних досліджень є здача крові натщесерце — 6–12-годинний період голодування.
- Вживання води: у день дослідження допустимо вживання невеликої кількості води.
- Обмеження перед дослідженням: за 6–12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, паління, обмежити фізичну активність та виключити прийом ліків.
- Інформування про медикаменти: якщо відмінити прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію.
- 24 години при +20–25℃.
- 3–5 днів при +2–8℃.
Увага! При замовленні дослідження може нараховуватись вартість процедури забору відповідного біоматеріалу.








