Діагностика протозойних інвазій (6 видів) (Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, Cryptosporidium spp., Blastocystis hominis, Dientamoeba fragilis, Cyclospora cayetanensis), методом ПЛР

Протозойні кишкові інвазії, такі як інфекції Giardia lamblia, Blastocystis hominis, Dientamoeba fragilis, Isospora belli, Cryptosporidium parvum та Entamoeba histolytica, можуть бути визначені ідентифікацією їхньої ДНК методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з подальшою верифікацією мікроскопічним методом.

Після проведення ПЛР, результати можуть бути підтверджуються  мікроскопічним методом. Для цього зразок досліджують під мікроскопом, де можна виявити особливості та характеристики паразитів, такі як цисти, тахоїди або інші елементи. Це дозволяє забезпечити додаткову верифікацію та підтвердження результатів ПЛР.

1. Giardia lamblia є протозоєм, який викликає захворювання, що називається гіардіозом. Основні клінічні прояви гіардіозу включають наступні аспекти:

Гастроінтестинальні симптоми: Головними симптомами гіардіозу є діарея, біль у животі, гази, запор, нудота та втрата апетиту. Діарея може бути жирною, слизовою та супроводжуватися несприятливим запахом.

Жовтяниця: У деяких випадках гіардіоз може спричиняти жовтяницю, що характеризується жовтяним забарвленням шкіри та очей, скупченням жовчних пігментів у крові.

Малабсорбція: Giardia lamblia може пошкоджувати внутрішній вигляд кишечника, що може призводити до порушення поглинання поживних речовин, зокрема жирів, вуглеводів та вітамінів. Це може призводити до втрати ваги, недостатності харчування та недоедання.

Алергічні реакції: У деяких випадках гіардіоз може спричиняти алергічні реакції, такі як шкірні висипання, свербіж, набряклість та інші алергічні симптоми.

Рецидиви та хронічний гіардіоз: У деяких випадках гіардіоз може стати хронічним, з періодичними рецидивами симптомів. Це може призводити до тривалої діареї та незручностей у травленні.

2. Blastocystis hominis є одноклітинним протозоєм, який може заселяти кишечник людини. Цей мікроорганізм викликає захворювання, відоме як бластоцистоз, хоча його клінічне значення і спричиняє суперечки серед медичних фахівців. Основні аспекти клінічного значення Blastocystis hominis включають наступне:

Гастроінтестинальні симптоми: Бластоцистоз може супроводжуватися різними симптомами, включаючи діарею, запор, біль у животі, гази, нудоту та втрата апетиту. Однак, деякі люди з інфекцією Blastocystis hominis можуть бути асимптомними, тобто не проявляти жодних симптомів.

Сумнівне клінічне значення: Існують дискусії серед медичних фахівців щодо того, чи є Blastocystis hominis патогенним організмом чи просто коменсалом (природним мешканцем кишечнику, що не завдає шкоди). Деякі дослідники вважають, що інфекція Blastocystis hominis може бути причиною гастроінтестинальних симптомів, особливо при наявності великої кількості організмів або специфічних штамів. Однак інші дослідження не демонструють чіткої зв’язку між наявністю Blastocystis hominis і симптомами.

Вплив на імунну систему: Деякі дослідження вказують на можливий вплив Blastocystis hominis на імунну систему людини. Це може призводити до активації імунної відповіді та розвитку запальних процесів в кишечнику, що може бути пов’язано з розвитком симптомів.

3. Dientamoeba fragilis є протозоєм, який може заселяти кишечник людини. Цей мікроорганізм викликає захворювання, відоме як діентамебіаз, і має певне клінічне значення. Основні аспекти клінічного значення Dientamoeba fragilis включають наступне:

Гастроінтестинальні симптоми: Діентамебіаз може супроводжуватися різними симптомами, включаючи діарею, запор, біль у животі, гази, нудоту та втрату апетиту. Деякі люди з інфекцією Dientamoeba fragilis можуть бути асимптомними, тобто не проявляти жодних симптомів.

Зв’язок з іншими захворюваннями: Деякі дослідження показують зв’язок між інфекцією Dientamoeba fragilis та іншими захворюваннями, такими як синдром подразненого кишечника (ІBS), запальні кишкові захворювання та алергічні реакції.

4. Cyclospora cayetanensis є одноклітинним паразитом, який викликає захворювання, відоме як циклоспоріаз. У зв’язку з глобалізацією та поширенням міжнародної торгівлі продуктами харчування, Cyclospora cayetanensis представляє зростаючу проблему для громадського здоров’я в усьому світі, не тільки в тропічних та субтропічних регіонах.

Передача: Cyclospora cayetanensis передається фекально-оральним шляхом, зазвичай через споживання їжі або води, забруднених ооцистами паразита.

Симптоми: Інфекція зазвичай проявляється водянистою діареєю, яка може бути хронічною. Інші симптоми включають втому, анорексію, втрату ваги, болі в животі, нудоту, блювання та підвищену температуру.

Діагностика: Діагностика циклоспоріазу заснована на виявленні ооцист Cyclospora в стільці пацієнта за допомогою мікроскопії. Це може вимагати спеціальних методів фарбування, оскільки ооцисти не завжди легко ідентифікувати.

Лікування: Ефективним лікуванням циклоспоріазу є антибіотики, зокрема триметоприм-сульфаметоксазол (Бісептол). У деяких випадках може знадобитися тривале лікування, особливо у пацієнтів з ослабленою імунною системою.

Профілактика: Профілактика полягає в обережності щодо споживання їжі та води, особливо під час подорожей у регіони з високим ризиком. Важливими є також загальні заходи гігієни, такі як ретельне миття рук.

Громадське здоров’я: Cyclospora cayetanensis стала причиною декількох великих спалахів харчових інфекцій, особливо пов’язаних зі свіжими фруктами та овочами.

5. Cryptosporidium parvum є протозоєм, який може викликати захворювання, відоме як криптоспоридіоз, і має певне клінічне значення. Основні аспекти клінічного значення Cryptosporidium parvum включають наступне:

Гастроінтестинальні симптоми: Криптоспоридіоз проявляється гострою діареєю, яка може бути водянистою і часто повторюватися. Інші симптоми можуть включати біль у животі, нудоту, блювоту, втрату апетиту та загальну слабкість. Симптоми зазвичай починають проявлятися через 2-10 днів після виклику інфекції.

Імунодепресія: Люди зі слабким імунітетом, такі як ті, хто живе з ВІЛ/СНІД або переніс трансплантацію органів, можуть бути більш схильними до важких форм криптоспоридіозу. У таких випадках інфекція може призвести до тривалої діареї, дегідратації та загрози життю.

Захворювання у дітей: Криптоспоридіоз часто виявляється у дітей, особливо у дітей, що відвідують дитячі садки або спілкуються з іншими дітьми у групових умовах. У дітей можуть бути більш виражені симптоми та більш тривалий перебіг захворювання.

Інфекційні випадки спільного користування водою: Криптоспоридіоз може передаватися через воду, особливо через недостатньо очищену водопостачання або басейни. Інфекційні випадки спільного користування водою можуть виникати, коли люди піддаються забрудненій воді через пиття, купання або контакт з інфікованою водою.

6. Entamoeba histolytica є одноклітинним протозоєм, який може викликати захворювання, відоме як амебіаз (amoebiasis), і має важливе клінічне значення. Основні аспекти клінічного значення Entamoeba histolytica включають наступне:

Гастроінтестинальні симптоми: Амебіаз може проявлятися гострою діареєю, яка може бути кров’янистою, супроводжуватися болем у животі, нудотою, блювотою і втратою апетиту. Такі симптоми можуть тривати кілька днів до кількох тижнів і можуть варіювати від легких до важких.

Екстентестит: У деяких випадках Entamoeba histolytica може проникати через кишечник і поширюватися до інших органів, зокрема до печінки. Це може призвести до розвитку екстентеститу, який характеризується симптомами, такими як біль у правому верхньому квадранті живота, жовтяниця, лихоманка та загальна слабкість.

Абсцес печінки: У деяких випадках, коли Entamoeba histolytica поширюється до печінки, може розвинутися амебний абсцес печінки. Це серйозне захворювання, яке супроводжується болем у правому верхньому квадранті живота, лихоманкою, ознаками запалення та може потребувати хірургічного втручання.

Екстравертебральні ураження: Рідко, Entamoeba histolytica може поширюватися до інших органів, наприклад, до шкіри, легенів та нирок, що може призвести до уражень цих органів та супутніх симптомів.

Основні спеціалісти, які можуть використовувати цей тест:

1. Гастроентерологи
2. Інфекціоністи
3. Сімейні лікарі, терапевти

Для уточнення діагнозу та оцінки стану пацієнта додаткові тести можуть включати:

1. Загальний аналіз крові