Дослідження слизу із носа на дифтерію

Мікробіологічне дослідження слизу з носа на дифтерію – це лабораторний метод діагностики, спрямований на виявлення збудника дифтерії – Corynebacterium diphtheriae. Дослідження базується на культуральному методі, який передбачає забір матеріалу із задньої стінки глотки, мигдаликів та слизової оболонки носа з подальшим висіванням на спеціальні селективні середовища (середовище Клауберга, телуритове середовище, кров’яний агар з телуритом калію).

Процедура дослідження включає кілька етапів:

• Забір матеріалу стерильними тампонами окремо з носа
• Висівання на селективні середовища
• Інкубація посівів при температурі 37°С протягом 24-48 годин
• Ідентифікація колоній за морфологічними та біохімічними характеристиками
• Мікроскопія мазків із колоній, пофарбованих за методом Нейссера
• Визначення токсигенності виділених штамів (реакція преципітації в гелі або ПЛР)

Терміни виконання дослідження: первинний результат через 48-72 години, заключний (з визначенням токсигенності) – до 5-7 днів.

Клінічне значення тесту

Мікробіологічне дослідження на дифтерію має критичне клінічне значення, оскільки:

• Дифтерія є небезпечним інфекційним захворюванням, що характеризується тяжкою інтоксикацією та місцевим фібринозним запаленням слизових оболонок з утворенням щільних плівок
• Екзотоксин, що виділяється токсигенними штамами C. diphtheriae, викликає ураження міокарда, нервової системи та нирок, що може призвести до летального наслідку
• Раннє виявлення збудника дозволяє своєчасно розпочати специфічну серотерапію протидифтерійною сироваткою, що суттєво покращує прогноз
• Виявлення бактеріоносіїв має важливе епідеміологічне значення для запобігання поширенню інфекції

Особливе значення має визначення токсигенності виділених штамів, оскільки клінічна картина дифтерії розвивається саме внаслідок дії дифтерійного токсину.

Показання для проведення тесту

Основними показаннями для проведення мікробіологічного дослідження на дифтерію є:

• Наявність фібринозних нальотів на мигдаликах, які важко знімаються
• Набряк м’яких тканин шиї, включаючи набряк підшкірної клітковини (“бичача шия”)
• Охриплість голосу, утруднене дихання (при локалізації процесу в гортані)
• Симптоми інтоксикації при дифтерії
• Обстеження осіб, які контактували з хворими на дифтерію
• Профілактичне обстеження декретованих груп населення
• Контроль ефективності лікування хворих на дифтерію
• Диференційна діагностика з іншими захворюваннями, що супроводжуються ангіною
• Епідеміологічні показання при виявленні спалахів дифтерії

Інтерпретація результатів

Інтерпретація результатів дослідження на дифтерію включає:

Негативний результат:

• diphtheriae не виявлено
• У поєднанні з клінічними даними дозволяє виключити діагноз дифтерії

Позитивний результат:

• Виявлено C. diphtheriae з визначенням біовару (gravis, mitis, intermedius)
• Визначено токсигенність штаму (токсигенний або нетоксигенний)
• Токсигенні штами підтверджують діагноз дифтерії і вимагають негайного початку лікування
• Нетоксигенні штами можуть викликати локалізовані форми захворювання або свідчити про носійство

Важливо зазначити, що хибнонегативний результат може бути отриманий при попередньому прийомі антибіотиків, неправильному заборі біоматеріалу або використанні неадекватних транспортних середовищ.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

Мікробіологічне дослідження слизу з зіву і носа на дифтерію найчастіше призначають:

• Інфекціоністи (при підозрі на дифтерію та інші інфекційні захворювання)
• Оториноларингологи (при патології зіву, мигдаликів та носа)
• Педіатри (при обстеженні дітей з ангінами та тонзилітами)
• Терапевти та сімейні лікарі (для первинної діагностики)
• Епідеміологи (при проведенні протиепідемічних заходів)
• Лікарі швидкої та невідкладної допомоги (при підозрі на дифтерію)