Генетичний аналіз тромбофілії. Звичне невиношування (F2 (20210 G>A); F5 (1691G>A); ITGB3(1565 T>C); PAI-1 (675 5G>4G))

Генетичний ризик розвитку тромбофілії може бути розширений у осіб, які мають певні генетичні варіанти асоційованих з цим структур генів. Нижче наведені генетичні варіанти, разом з їх клінічним значенням:

Генетичні аналізи для визначення мутацій у генах F2 (20210 G>A) та F5 (1691G>A) є дуже важливими для оцінки ризику розвитку звичного невиношування. Ці мутації є найбільш дослідженими та добре відомими генетичними факторами, які сприяють утворенню тромбів, особливо у венозних судинах.

Ось детальний опис їхньої клінічної значущості:

F2 20210 G>A (Протромбін)

Мутація:

• Ген F2 кодує фермент протромбін (також відомий як фактор II), який є важливим компонентом каскаду згортання крові.
• Мутація 20210 G>A призводить до заміни гуаніну на аденін у позиції 20210, що спричиняє збільшення виробництва протромбіну.

Клінічне значення:

• Високий рівень протромбіну у крові підвищує ризик утворення венозних тромбів, що може призвести до тромбоемболії, глибокої венозної тромбози, або легеневої емболії.
• Ця мутація особливо важлива для оцінки ризику у пацієнтів з сімейною історією тромбозу або необґрунтованими випадками тромбозу.

F5 1691 G>A (Фактор V Лейден)

Мутація:

• Ген F5 кодує фактор V, який є важливим у процесі згортання крові.
• Мутація 1691 G>A в гені F5 (відома як фактор V Лейден) призводить до заміни гуаніну на аденін, що робить фактор V стійким до розщеплення активованим протеїном C.

Клінічне значення:

• Активований протеїн C не може належним чином інактивувати мутований фактор V, що призводить до подовженого періоду коагуляції і підвищення ризику формування тромбів.
• Це стан, який значно збільшує ризик розвитку венозних тромбоемболічних розладів, особливо у людей з певними життєвими чи фізіологічними обставинами, такими як вагітність, тривала іммобілізація, або під час прийому оральних контрацептивів.

Враховуючи ці аспекти, генетичне тестування на наявність мутацій F2 20210 G>A та F5 1691G>A рекомендується для осіб з підвищеним ризиком тромбофілії, особливо при сімейному анамнезі тромбозу, а також для визначення необхідності профілактичного лікування у ситуаціях, що сприяють утворенню тромбів. Це також може допомогти вибрати адекватні методи контрацепції для жінок, що мають ці мутації.

ITGB3 (1565 T>C):

• Функціональні зміни тромбоцитів: мутація може вплинути на функціональні властивості тромбоцитів через зміни в інтегрині бета3, що може призвести до змін у їх адгезивності та агрегації.
• Підвищений ризик тромбозу: зміни у функції тромбоцитів можуть сприяти утворенню тромбів, особливо в ситуаціях, коли існують інші фактори ризику тромбозу, наприклад, підвищення рівня протромбіну чи фактора V Лейден.
• Втрати плоду: так як тромбоз може впливати на мікроциркуляцію в матковій тканині, мутація ITGB3 (1565 T>C) може бути асоційована з підвищеним ризиком втрати плоду, особливо в першій половині вагітності.
• Асоціація з іншими тромбофіліями: інколи мутація ITGB3 (1565 T>C) може зустрітися в поєднанні з іншими генетичними факторами тромбофілії, такими як мутації в генах F2 та F5. Це може підвищити загальний ризик тромбозу та втрат плоду.

PAI-1 (SERPINE1 -675 5G>4G)

Мутація PAI-1 (SERPINE1 -675 5G>4G) може мати вплив на ризик невиношування  через свій вплив на систему згортання крові та фібринолізу. Ось детальніше про це:

• Гіперкоагуляція та тромбофілія: мутація PAI-1 675 5G>4G асоційована з підвищеним рівнем інгібітора активатора плазміногену типу 1 (PAI-1) в крові. Це призводить до затримки розчинення тромбів і збільшення тромбогенного потенціалу.
• Можливість тромбозу у венозній системі: підвищений рівень PAI-1 може сприяти утворенню тромбів, особливо у венозній системі. Тромбоз вен може мати важливе значення для здоров’я вагітної жінки, особливо під час вагітності, коли збільшений тромбогенний стан може призвести до виникнення ускладнень.
• Ризик повторних втрат вагітності: у випадках, коли підвищений ризик тромбозу пов’язаний з мутацією PAI-1, може збільшуватися ризик повторних втрат вагітності. Тромбози або погіршення мікроциркуляції в матковій тканині можуть впливати на нормальний розвиток вагітності та невиношування.
• Місцевий вплив на ендотелій: PAI-1 може впливати на ендотелій, що може мати важливе значення для розвитку зв’язаних з ним ускладнень, таких як прееклампсія або нормальна або патологічна імплантація плоду.

Загалом, мутація PAI-1 (SERPINE1 -675 5G>4G) може сприяти розвитку тромбофілії та гіперкоагуляції, що, у свою чергу, може збільшувати ризик невиношування, особливо у вагітних жінок з підвищеним кардіоваскулярним ризиком або історією тромбозу. Це різновидності, які можуть бути важливими для планування вагітності та нагляду за ними під час вагітності, зокрема у пацієнтів з високим ризиком.

Основні спеціалісти, які можуть використовувати цей тест, включають:

1. Гематологи.
2. Сімейні лікарі, терапевти.
3. Акушери гінекологи.

Для уточнення діагнозу та оцінки стану пацієнта додаткові тести можуть включати:

1. Коагулограма.
2. Загальний аналіз крові.