Хром

Тест “Хром (Cr)” – це лабораторне дослідження, спрямоване на визначення концентрації хрому в біологічних зразках пацієнта. Хром – це мікроелемент, який у невеликих кількостях необхідний для нормального функціонування організму, але при надмірному накопиченні може мати токсичний вплив. Дослідження проводиться методом атомно-абсорбційної спектрометрії або мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS).

Матеріалом для дослідження можуть слугувати:

• Цільна кров (для оцінки нещодавнього надходження хрому)
• Сеча (для виявлення експозиції та оцінки виведення)
• Волосся (для оцінки тривалого впливу)

Хром існує у двох основних формах: тривалентній (Cr³⁺) та шестивалентній (Cr⁶⁺). Тривалентний хром є есенціальним мікроелементом, тоді як шестивалентний є токсичним і канцерогенним. У біологічних тканинах шестивалентний хром швидко перетворюється на тривалентну форму. Хром всмоктується в шлунково-кишковому тракті у невеликій кількості та транспортується в крові в комплексі з бета-глобулінами, переважно з трансферином.

Клінічне значення тесту

Визначення рівня хрому має важливе клінічне значення з наступних причин:

• Тривалентний хром (Cr³⁺) є компонентом фактора толерантності до глюкози та відіграє важливу роль у метаболізмі інсуліну та вуглеводів
• Хром бере участь у регуляції рівня глюкози в крові, метаболізмі ліпідів та синтезі білків
• Шестивалентний хром (Cr⁶⁺) класифікується як професійний канцероген, що може викликати серйозні захворювання при тривалій експозиції
• Надмірне надходження хрому може спричиняти ураження нирок, печінки та нервової тканини
• Дефіцит хрому, хоча й зустрічається рідко, може впливати на функцію інсуліну та метаболізм глюкози

Особливу увагу слід приділяти контролю рівня хрому у пацієнтів з металевими протезами суглобів, оскільки в таких випадках концентрація хрому в сечі може бути підвищеною.

Показання для проведення тесту

Основними показаннями для проведення дослідження на хром є:

• Професійний контакт із джерелами хрому (працівники галузей гальванізації, виробництва нержавіючої сталі, зварювання, виробництва фарб і пігментів)
• Підозра на отруєння хромом
• Екологічна експозиція (проживання поблизу промислових об’єктів, де використовується хром)
• Моніторинг пацієнтів, які отримують певні медичні препарати або мають імплантати, що містять хром
• Симптоми можливої токсичності хрому: респіраторні проблеми, шкірні виразки, алергічні реакції
• Тривалий парентеральний харчування (для виявлення можливого дефіциту хрому)
• Порушення толерантності до глюкози невстановленої етіології

Інтерпретація результатів

Інтерпретація результатів дослідження на хром залежить від виду біологічного матеріалу та методу аналізу:

Підвищені рівні хрому можуть вказувати на:

• Нещодавній або хронічний вплив хрому через професійну чи екологічну експозицію
• Наявність металевих імплантатів або протезів суглобів
• Надмірне споживання харчових добавок, що містять хром

Симптоми отруєння хромом включають:

• Подразнення дихальних шляхів (кашель, задишка, хрипи)
• Подразнення носа та носові кровотечі
• Шкірні висипи або виразки
• Шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея)
• Ураження печінки та нирок
• Неврологічні симптоми (головний біль, запаморочення)

Низькі рівні хрому зустрічаються рідко, але можуть бути пов’язані з:

• Порушенням метаболізму глюкози
• Підвищеним рівнем холестерину та тригліцеридів
• Зниженням чутливості до інсуліну

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

Дослідження на вміст хрому найчастіше призначають лікарі таких спеціальностей:

• Токсикологи (при підозрі на отруєння хромом)
• Професійні патологи (для моніторингу робітників з ризиком впливу хрому)
• Ендокринологи (при порушеннях метаболізму глюкози)
• Ортопеди (для пацієнтів з металевими імплантатами)
• Нефрологи (при порушеннях функції нирок)
• Гастроентерологи (для пацієнтів на тривалому парентеральному харчуванні)
• Пульмонологи (при респіраторних симптомах, пов’язаних з професійним впливом)