Імуноглобулін E загальний (IgE Total)

Імуноглобулін Е загальний (IgE Total) – це лабораторне дослідження, що визначає загальну кількість антитіл класу імуноглобуліну Е у сироватці крові. Тест виконується методом хемілюмінесцентного імуноаналізу, який забезпечує високу точність вимірювання.

IgE є одним із п’яти класів імуноглобулінів (антитіл) і, на відміну від інших класів (IgA, IgG, IgM, IgD), міститься в сироватці крові в дуже низьких концентраціях. Цей імуноглобулін має найкоротший період напівжиття – 3-5 днів у сироватці крові та близько 14 днів на мембранах огрядних клітин і базофілів.

Матеріалом для дослідження служить венозна кров. Діапазон вимірювань методу становить від 1,5 до 3000 МО/мл (міжнародних одиниць на мілілітр).

Клінічне значення тесту

Імуноглобулін Е відіграє ключову роль у розвитку алергічних реакцій негайного типу та у протипаразитарному захисті організму. Клінічне значення визначення загального IgE полягає в наступному:

• IgE є центральним елементом у механізмі розвитку алергічних реакцій І типу (гіперчутливості негайного типу)
• Антитіла класу IgE виробляються плазматичними клітинами мигдаликів, селезінки, шлунка, слизових оболонок дихальних шляхів і кишківника
• При взаємодії з алергеном IgE на поверхні огрядних клітин та базофілів спричиняє вивільнення вазоактивних речовин (гістаміну, серотоніну, гепарину тощо), що призводить до розвитку клінічних проявів алергії
• IgE бере участь у захисному протигельмінтному імунітеті, що пояснює підвищення його рівня при паразитарних інвазіях
• Рівень загального IgE залежить від тривалості алергічного захворювання та кількості попередніх контактів з алергеном

Важливо розуміти, що підвищений рівень загального IgE може підтвердити алергічну природу захворювання, але не дає відповіді на те, який саме алерген є тригером реакції.

Показання для проведення тесту

Основними показаннями для визначення рівня загального імуноглобуліну Е є:

• Діагностика алергічних захворювань: бронхіальна астма, полінози, атопічний дерматит, екзема, харчова і медикаментозна алергія
• Гельмінтози (паразитарні інвазії)
• Оцінка ризику розвитку алергічних захворювань у дітей з обтяженою спадковістю щодо алергопатології
• Моніторинг ефективності лікування алергічних захворювань
• Підозра на різні види імунодефіцитів
• Диференційна діагностика при наявності алергоподібних симптомів (свербіж, набряки, висипи, почервоніння шкіри, задишка)
• Планування алерген-специфічної імунотерапії

Інтерпретація результатів

Інтерпретація результатів тесту на загальний IgE повинна враховувати вік пацієнта, клінічну картину та результати інших досліджень:

Референтні значення (залежать від віку):

• У дорослих: <85-100 МО/мл (залежно від лабораторії)
• У дітей: референтні значення нижчі та поступово збільшуються з віком

Клінічна інтерпретація:

• <20 МО/мл – алергія малоймовірна
• 20-100 МО/мл – алергія можлива
• 100 МО/мл – алергія ймовірна

Підвищений рівень загального IgE може спостерігатися при:

• Алергічних захворюваннях (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, кропив’янка)
• Паразитарних інвазіях (гельмінтози)
• Шкірних захворюваннях (атопічний дерматит, екзема)
• Деяких онкологічних захворюваннях (IgE-мієлома)
• Імунодефіцитних станах (синдром гіпер-IgE)
• Аутоімунних захворюваннях (вузликовий периартеріїт)

Знижений рівень загального IgE може вказувати на:

• Гіпогаммаглобулінемію
• Первинні імунодефіцити

Важливо зазначити, що рівень загального IgE може коливатися, і нормальні значення можуть бути присутні навіть при наявності алергії. Тому для точної діагностики алергії на конкретний алерген необхідне визначення специфічних IgE.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

Дослідження рівня загального імуноглобуліну Е найчастіше призначають лікарі таких спеціальностей:

• Алергологи (для діагностики та моніторингу алергічних захворювань)
• Імунологи (для оцінки імунного статусу та діагностики імунодефіцитів)
• Пульмонологи (при бронхіальній астмі та алергічних захворюваннях дихальних шляхів)
• Дерматологи (при атопічному дерматиті, екземі та інших алергічних захворюваннях шкіри)
• Оториноларингологи (при алергічному риніті, синуситі)
• Гастроентерологи (при харчовій алергії та гельмінтозах)
• Педіатри (для діагностики алергічних захворювань у дітей та оцінки ризику їх розвитку)
• Терапевти та сімейні лікарі (для первинної діагностики алергічних станів)