Лабораторна діагностика та моніторинг атрофічного гастриту та виразкової хвороби (Гастрин -17, Пепсиногени (I/II/співвідношення))

Гастрин-17 є гормоном, що виробляється клітинами G залоз шлунка. Він сприяє виділенню соляної кислоти шлунковими парієтальними клітинами та відіграє важливу роль у регуляції кислотності шлункового соку.

Для чого використовується тест?

Тест на гастрин-17 застосовується для:

1. Для використанні у діагностичному комплексі «Гастропанель»
2. Виявлення атрофічного гастриту, стану, який призводить до зменшення кислотності шлункового соку і підвищення рівня гастрину.
3. Оцінки ефективності лікування антисекреторними препаратами, такими як інгібітори протонного насоса.

Інтерпретація результатів

Цей тест призначений для виявлення пацієнтів, інфікованих Helicobacter pylori, із прогресуючим атрофічним гастритом антрального відділу шлунка – у цих пацієнтів відзначаються аномально низькі рівні S/P-G-17 – і відповідно підвищений ризик розвитку раку та виразкової хвороби шлунка Ризик розвитку раку шлунка у 18 разів більший у пацієнтів із прогресуючим атрофічним антральним гастритом, що прогресує порівняно з людьми, які мають нормальну слизову шлунка. В осіб з антральним атрофічним гастритом (середньої тяжкості або тяжким) ризик розвитку виразкової хвороби підвищений у 25 разів порівняно з популяційним. З іншого боку, аномально висока концентрація S/P-G-17 може бути використана як біомаркер гіпо- та ахлоргідрії і може розглядатися як ознака атрофічного гастриту тіла шлунка. Крім того, рівні S/P-G-17 можуть використовуватися при проведенні диференціального діагнозу гіпергастринемій пухлинної або непухлинної природи – за останніх рівень гастрину-17 не збільшується, на відміну від форм гастрину з високою молекулярною масою. Визначення рівня гастрину-17 у сироватці або плазмі крові може також використовуватися для спостереження за пацієнтами, які зазнали хірургічного лікування – секреція гастрину-17 у загальний кровотік практично дорівнює нулю після успішної антрумектомії.

За відсутності інфекції H. pylori низькі рівні стимульованого гастрину-17 можуть бути індикатором високого кислотного викиду, так само як ризику гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та  стравоходу Барретта. Низький рівень тощакового G-17 підвищує ймовірність наявності стравоходу Барретта в 3-4 рази, а високий рівень тощакового G-17  виключає наявність стравоходу Барретта.

Гастрин секретується G-клітинами антрального відділу слизової шлунка в результаті стимуляції їх різними факторами, напр. білками їжі. Висока кислотність інгібує секрецію гастрину-17. У здоровому шлунку білкова стимуляція або нестача кислоти призводять до збільшення рівня G-17. При прогресуючому або тяжкому атрофічному гастриті антрального відділу шлунка базальний (тощаковий) рівень G-17 у сироватці/плазмі низький і не спостерігається збільшення його концентрації після стимуляції. Величина зниження концентрації гастрину-17 і відповідь на стимуляцію залежить від ступеня атрофії: чим більше виражена атрофія, тим менше збільшення рівня гастрину-17. 

Точність результатів може бути порушена харчуванням, прийомом певних ліків, а також іншими медичними станами.