Міомектомія (видалення міоматозних вузлів матки)

Морфологічне дослідження після міомектомії – це патоморфологічний аналіз тканини видалених міоматозних вузлів матки. Для дослідження використовується операційний матеріал, отриманий під час хірургічного втручання (абдомінальної, лапароскопічної або гістероскопічної міомектомії). Основним методом дослідження є гістологічне дослідження з використанням патоморфологічної мікроскопії.

Процес дослідження включає кілька етапів: спочатку отриманий під час операції матеріал фіксується у формаліні (формалін має повністю покривати зразок). Далі зразок проходить стандартну гістологічну обробку – зневоднення, заливку в парафін, виготовлення тонких зрізів та їх забарвлення гематоксиліном і еозином. За необхідності можуть застосовуватися спеціальні методи забарвлення для виявлення специфічних структур тканини. Підготовлені препарати вивчаються патоморфологом під мікроскопом для визначення клітинної морфології та структурних особливостей тканини.

Клінічне значення дослідження

Морфологічне дослідження видалених міоматозних вузлів має важливе діагностичне та прогностичне значення. Воно дозволяє:

• Підтвердити доброякісний характер видалених вузлів (типова лейоміома) або виявити злоякісну трансформацію (лейоміосаркома), що зустрічається рідко, але потребує кардинальної зміни тактики лікування.
• Визначити гістологічний тип міоми (проста, клітинна, мітотично активна, атипова тощо), що має значення для прогнозування ризику рецидиву.
• Оцінити стан навколишнього міометрію, наявність дегенеративних змін у вузлах (гіалінозу, кальцифікації, некрозу), що може свідчити про тривалість процесу та особливості кровопостачання.
• Виключити інші патологічні процеси, які можуть імітувати міому матки (аденоміоз, стромальні пухлини, запальні процеси).

Результати дослідження впливають на подальшу тактику ведення пацієнтки, необхідність додаткового лікування та періодичність контрольних обстежень.

Показання для проведення дослідження

Морфологічне дослідження тканини після міомектомії проводиться обов’язково у всіх випадках видалення міоматозних вузлів, незалежно від методу операції (абдомінальна, лапароскопічна чи гістероскопічна міомектомія). Основними показаннями для самої міомектомії, після якої проводиться морфологічне дослідження, є:

• Симптомна міома матки (аномальні маткові кровотечі, больовий синдром, компресія суміжних органів).
• Швидкий ріст міоматозних вузлів (збільшення розмірів більш ніж на 30% за 6 місяців).
• Безпліддя або невиношування вагітності, пов’язані з міомою матки.
• Субмукозна локалізація вузлів, що деформує порожнину матки.
• Підозра на злоякісну трансформацію міоми за даними УЗД, КТ або МРТ.
• Великі розміри міоми (більше 12 тижнів вагітності), навіть при безсимптомному перебігу.

Перед операцією консервативної міомектомії (будь-яким способом) також показана біопсія ендометрію для виключення супутньої патології слизової оболонки матки[3].

Інтерпретація результатів

При морфологічному дослідженні тканини після міомектомії патоморфолог визначає:

• Гістологічний тип пухлини: найчастіше виявляється типова лейоміома (доброякісна пухлина з гладком’язових клітин), рідше – клітинна лейоміома, мітотично активна лейоміома, епітеліоїдна лейоміома та інші варіанти.
• Наявність або відсутність клітинної атипії, мітотичної активності, некрозів – ознак, що можуть свідчити про злоякісний потенціал пухлини.
• Наявність дегенеративних змін: гіалінозу, кальцифікації, набряку, кістозної дегенерації, що характерні для тривало існуючих міом.
• Стан краю резекції – чи повністю видалений вузол, чи є залишки пухлинної тканини по лінії розрізу.
• Стан навколишнього міометрію – наявність запальних змін, аденоміозу, інших патологічних процесів.

Результати дослідження можуть бути представлені як:

• Доброякісна лейоміома (різні гістологічні варіанти)
• Лейоміома з невизначеним злоякісним потенціалом
• Лейоміосаркома (злоякісна пухлина)
• Інші патологічні знахідки (аденоміоз, запальні зміни тощо)

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Направлення на морфологічне дослідження тканини після міомектомії здійснюють:

• Акушери-гінекологи – як основні спеціалісти, що діагностують міому матки та проводять міомектомію.
• Гінекологи-ендоскопісти – при проведенні лапароскопічної або гістероскопічної міомектомії.
• Онкогінекологи – при підозрі на злоякісний процес або атипову міому.
• Хірурги – у випадках, коли міомектомія проводиться абдомінальним доступом.
• Репродуктологи – коли міомектомія виконується в рамках лікування безпліддя або підготовки до допоміжних репродуктивних технологій.

Важливо зазначити, що направлення на морфологічне дослідження видаленої тканини є обов’язковим етапом після будь-якої міомектомії, незалежно від методу операції та клінічної ситуації.