Поліфокальна трепан-біопсія передміхурової залози

Поліфокальна трепан-біопсія передміхурової залози – це морфологічне дослідження, при якому проводиться забір множинних зразків тканини простати з різних її ділянок за допомогою спеціальної голки під контролем трансректального ультразвукового дослідження (ТРУЗД). Зазвичай береться від 8 до 14 біоптатів залежно від об’єму залози та клінічної ситуації. Процедура триває близько 30 хвилин і виконується під місцевою анестезією або без неї

Отримані біоптати розміщуються в окремі контейнери з фіксуючим розчином і направляються в лабораторію, де проводиться їх обробка, виготовлення гістологічних зрізів та фарбування гематоксиліном-еозином. Після цього патоморфолог проводить мікроскопічне дослідження зразків для виявлення патологічних змін у тканині простати.

Клінічне значення дослідження

Поліфокальна трепан-біопсія передміхурової залози є найбільш достовірним способом підтвердження клінічного діагнозу, поставленого лікарем, і часто називається морфологічною верифікацією діагнозу. Це дослідження має вирішальне значення для діагностики раку передміхурової залози, дозволяючи відрізнити його від доброякісних процесів, таких як аденоматозна гіперплазія чи хронічний простатит.

Результати біопсії дають можливість визначити ступінь злоякісності пухлини за шкалою Глісона, що має важливе прогностичне значення і впливає на вибір тактики лікування. Крім того, дослідження допомагає виявити інші патологічні процеси в простаті: запальні зміни, атрофію, простатичну інтраепітеліальну неоплазію та інші передракові стани.

Показання для проведення дослідження

Основними показаннями для проведення поліфокальної трепан-біопсії передміхурової залози є:

• Підвищений рівень простат-специфічного антигену (PSA) в крові понад 4,0 нг/мл або вище відповідних вікових норм[6]
• Виявлення при пальцевому ректальному дослідженні ділянок простати, підозрілих на рак[8]
• Виявлення при ТРУЗД підозрілих на злоякісне новоутворення ділянок[8]
• Необхідність динамічного спостереження при підозрі на розвиток вторинної гормонрезистентності на тлі гормональної терапії[6]
• Оцінка ефективності лікування через 6 місяців після органозберігаючої терапії (променева терапія, брахітерапія, радіочастотна або кріоаблація)
• Контроль після тривалої ремісії захворювання для виявлення можливого рецидиву

Інтерпретація результатів

При гістологічному дослідженні біоптатів передміхурової залози патоморфолог оцінює структуру тканини, наявність патологічних змін та їх характер. Типові результати можуть включати:

• Нормальна тканина передміхурової залози
• Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (аденома)
• Хронічний або гострий простатит (запальний процес)
• Атрофія тканини простати
• Простатична інтраепітеліальна неоплазія (ПІН) – передраковий стан
• Аденокарцинома передміхурової залози з визначенням ступеня диференціювання за шкалою Глісона

У випадку виявлення раку передміхурової залози, патоморфолог визначає ступінь злоякісності пухлини за шкалою Глісона, що впливає на прогноз та вибір методу лікування. Згідно зі статистикою, у загальній структурі виконаних біопсій переважають (60%) аденоматозні гіперплазії простати на тлі або без хронічного простатиту, а первинне виявлення раку передміхурової залози становить близько 39%

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Поліфокальну трепан-біопсію передміхурової залози найчастіше призначають:

• Урологи
• Онкоурологи
• Онкологи
• Хірурги