Проведення додаткового імуногістохімічного дослідження біопсійного та операційного матеріалу

Імуногістохімічне дослідження (ІГХ) – це лабораторний метод, який дозволяє виявити специфічні антигени (білки) у тканинах клітин. Процедура проводиться на зразках тканин, отриманих під час біопсії або хірургічного втручання.

Основні компоненти імуногістохімічного дослідження:

Підготовка матеріалу: З отриманих зразків тканин виготовляють тонкі зрізи за допомогою спеціального приладу – мікротому. Ці зрізи фіксуються на предметному склі для подальшого дослідження

Обробка антитілами: Підготовлені зрізи інкубують з первинними антитілами, які специфічно зв’язуються з певними антигенами в тканині. Потім додають вторинні антитіла, які містять у своїй структурі ферменти або інші маркери

Візуалізація: Для виявлення комплексу антиген-антитіло використовують різні маркери – флуоресцентні барвники, ферменти, радіоактивні елементи або колоїдне золото. Коли антитіло зв’язується зі своїм антигеном, барвник активується, що дозволяє візуалізувати результат за допомогою звичайної або флуоресцентної мікроскопії

Аналіз результатів: Кваліфікований патологоанатом аналізує характер та інтенсивність фарбування, що дозволяє зробити висновки про наявність та кількість досліджуваних антигенів у тканині

Клінічне значення теста

Імуногістохімічне дослідження має важливе клінічне значення у сучасній медицині:

Точна діагностика: ІГХ дозволяє виявити відхилення від нормальної будови тканин та визначити наявність специфічних маркерів, характерних для певних захворювань

Визначення біологічних властивостей пухлини: За допомогою ІГХ можна встановити молекулярно-генетичний варіант пухлини, визначити її рецепторний статус та інші важливі характеристики

Прогнозування перебігу захворювання: Метод дозволяє оцінити “проліферативний потенціал” новоутворення, тобто можливість злоякісного переродження клітин, а також спрогнозувати перебіг вже наявної пухлини

Вибір оптимальної тактики лікування: Результати ІГХ допомагають визначити чутливість пухлини до різних видів терапії. Наприклад, при HER2-позитивному раку молочної залози показана таргетована анти-HER2 терапія, тоді як при HER2-негативних пухлинах така терапія не ефективна

Оцінка ефективності лікування: ІГХ дозволяє порівняти біологічні характеристики пухлинних клітин до і після лікування, що допомагає оцінити ефективність проведеної терапії

Показання для призначення теста

Імуногістохімічне дослідження призначається у наступних випадках:

• Діагностика злоякісних новоутворень: ІГХ допомагає визначити тип злоякісної пухлини, її походження та біологічні особливості
• Диференціальна діагностика: Метод особливо корисний у складних випадках, коли клінічні симптоми вказують на кілька можливих типів новоутворень
• Уточнення діагнозу: ІГХ призначається як додатковий метод дослідження для уточнення діагнозу, встановленого іншими методами
• Визначення тактики лікування: Результати ІГХ допомагають обрати оптимальну тактику лікування, особливо при онкологічних захворюваннях
• Оцінка ризику метастазування: За допомогою ІГХ можна оцінити ризик виникнення та поширення метастазів
• Виявлення інфекційних агентів: ІГХ може використовуватися для виявлення вірусних або бактеріальних інфекцій у тканинах

Інтерпретація результату

Інтерпретація результатів імуногістохімічного дослідження є складним процесом, який проводить кваліфікований патологоанатом. При аналізі результатів враховуються наступні параметри:

• Інтенсивність фарбування: Сильне фарбування вказує на високий рівень цільового антигену в тканині, помірне – на помірну присутність, а слабке або відсутнє – на низький рівень або відсутність антигену
• Місце фарбування: Важливо визначити, де саме в клітині виявляється фарбування – в цитоплазмі, ядрі або на клітинній мембрані. Це допомагає зрозуміти роль досліджуваного білка в клітині
• Схема фарбування: Аналізується характер розподілу фарбування – дифузний чи вогнищевий, що допомагає оцінити розподіл і кількість антигену
• Специфічні маркери: Різні захворювання пов’язані з певними маркерами. Наприклад, для раку молочної залози важливими є маркери ER, PR, HER2/neu та Ki67

Класичного розуміння норми для ІГХ не існує, оскільки кожний тест передбачає різні результати. Частіше результати трактуються як “позитивні” або “негативні” і впливають на вибір методу терапії

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

Імуногістохімічне дослідження найчастіше призначають лікарі наступних спеціальностей:

• Патологоанатоми: Саме патологоанатоми рекомендують проведення ІГХ після виконання основного патоморфологічного (гістологічного) дослідження
• Онкологи: Призначають ІГХ для точної діагностики онкологічних захворювань, визначення типу пухлини та вибору оптимальної тактики лікування
• Хірурги-онкологи: Потребують результатів ІГХ для планування обсягу хірургічного втручання та подальшої тактики лікування
• Гінекологи: Призначають ІГХ при підозрі на онкологічні захворювання жіночої репродуктивної системи
• Гематологи: Використовують результати ІГХ для діагностики та класифікації лімфом та інших гематологічних захворювань
• Гастроентерологи: Призначають ІГХ при підозрі на онкологічні захворювання шлунково-кишкового тракту
• Дерматологи: Використовують ІГХ для діагностики складних випадків захворювань шкіри, включаючи меланому та інші новоутворення