Такролімус / FK 506 (Німеччина)
| Матеріал для аналізу | кров ЕДТА |
|---|---|
| Термін виконання | 17 робочих днів |
Визначення концентрації такролімусу у цільній крові — це спеціалізований лабораторний тест для контролю терапії цим потужним імуносупресивним препаратом. Для аналізу використовується 1 мл цільної крові з антикоагулянтом ЕДТА. Важливо не центрифугувати та не заморожувати зразок, оскільки такролімус переважно зв’язується з еритроцитами. Забір крові проводиться вранці натщесерце, перед прийомом чергової дози препарату. Дозволяється пити лише чисту негазовану воду, не курити протягом 30 хвилин до аналізу.
Клінічне значення тесту
Такролімус — це макролідний імуносупресант, який селективно інгібує активацію T-лімфоцитів шляхом зв’язування з внутрішньоклітинним білком FKBP-12 та блокування кальциневрину. Препарат широко застосовується для профілактики відторгнення трансплантатів печінки, нирок і серця, а також при резистентних до стандартних схем імуносупресивної терапії станах.
Терапевтичний моніторинг такролімусу критично важливий через:
- вузьке терапевтичне вікно між ефективністю та токсичністю
- значну міжіндивідуальну варіабельність фармакокінетики
- ризик розвитку серйозних побічних ефектів (нефротоксичність, нейротоксичність, кардіотоксичність)
- необхідність досягнення адекватної імуносупресії для попередження відторгнення
Інтерпретація результатів
Терапевтичний діапазон такролімусу у цільній крові залежить від типу трансплантації та періоду після операції
- Рівень нижче терапевтичного діапазону: ризик відторгнення трансплантата, необхідність підвищення дози
- Рівень у межах діапазону: оптимальна імуносупресія, мінімальний ризик побічних ефектів
- Рівень вище діапазону: підвищений ризик токсичності (нефротоксичність, нейротоксичність, інфекції, злоякісні новоутворення)
Інтерпретація результатів має враховувати час від трансплантації, функцію нирок і печінки, супутню терапію, клінічний стан пацієнта та наявність ознак відторгнення або токсичності.
- Моніторинг терапії після трансплантації печінки, нирок, серця
- Профілактика та лікування реакції відторгнення трансплантата
- Лікування резистентних форм автоімунних захворювань
- Корекція дози при зміні супутньої терапії або стану пацієнта
- Виявлення ознак токсичності або недостатньої імуносупресії
- Контроль при порушенні функції печінки або нирок
- Моніторинг при переході з інших імуносупресантів
Увага! При замовленні дослідження може нараховуватись вартість процедури забору відповідного біоматеріалу.







