Тимолова проба
| Матеріал для аналізу | сироватка |
|---|---|
| Термін виконання | 3 робочі дні |
Тимолова проба — це біохімічний тест, який оцінює білковий склад сироватки крові.
Під час тесту сироватку крові змішують із тимоловим реагентом, у результаті чого відбувається осадження білків, переважно глобулінів. Ступінь помутніння розчину оцінюють фотометрично або візуально, і результат виражають у одиницях МакЛагана (або S-H).
Клінічне значення теста
Тимолова проба є індикатором порушень білково-синтетичної функції печінки.
Вона дозволяє виявити диспротеїнемію — зміну співвідношення альбумінів і глобулінів у крові, що характерно для багатьох захворювань печінки, особливо вірусних і токсичних гепатитів, цирозу, жирової дистрофії печінки.
Підвищення показника свідчить про зниження синтезу альбумінів і підвищення рівня глобулінів, що може бути ознакою ураження печінки або системних захворювань.
Тест є неспецифічним, тобто підвищення може бути зумовлене різними патологіями, тому результати слід інтерпретувати у комплексі з іншими лабораторними та клінічними даними.
Інтерпретація результату
– Норма: 0–5 одиниць МакЛагана (МАК). У межах норми показник свідчить про відсутність виражених порушень білкового складу крові та нормальну функцію печінки.
– Підвищення: Значення понад 5 одиниць МАК свідчить про диспротеїнемію, характерну для гострих і хронічних гепатитів (особливо гепатиту А), цирозу, жирової дистрофії печінки, а також для деяких системних захворювань сполучної тканини та нирок. Підвищення може спостерігатися при гострих вірусних інфекціях, злоякісних новоутвореннях, панкреатиті, ентериті.
– Зниження: Зниження показника клінічного значення не має.
Тест є неспецифічним, тобто підвищення може бути зумовлене різними патологіями, тому результати слід інтерпретувати у комплексі з іншими лабораторними та клінічними даними.
- Підозра на гострі або хронічні захворювання печінки (вірусний гепатит, цироз, жировий гепатоз, токсичні ураження, алкогольна хвороба печінки)
- Оцінка ефективності лікування печінкових захворювань
- Діагностика системних захворювань, що супроводжуються зміною білкового складу крові (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, склеродермія)
- Діагностика нефротичного синдрому, гломерулонефриту, амілоїдозу
- Деякі інфекційні захворювання (наприклад, малярія, інфекційний мононуклеоз)[2][4][8].
Увага! При замовленні дослідження може нараховуватись вартість процедури забору відповідного біоматеріалу.








