Тиреоглобулін (TГ)

Тиреоглобулін (ТГ) – це білок, який синтезується фолікулярними клітинами щитоподібної залози. Він є основою для утворення тиреоїдних гормонів – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Тиреоглобулін накопичується в колоїді фолікулів щитоподібної залози і вивільняється в кров у невеликих кількостях. Аналіз на тиреоглобулін проводиться для оцінки функціонального стану щитоподібної залози та моніторингу лікування пацієнтів із захворюваннями цього органу.

Клінічне значення теста

Тиреоглобулін використовується як онкомаркер для моніторингу пацієнтів із диференційованим раком щитоподібної залози (папілярним і фолікулярним типами). Підвищення рівня ТГ після тиреоїдектомії може свідчити про рецидив захворювання або метастазування. Також тест застосовується для діагностики штучного тиреотоксикозу, виявлення причин вродженого гіпотиреоїдизму у дітей та підтвердження перенесеного тиреоїдиту. Нормальний рівень тиреоглобуліну в крові становить 0,83–68 нг/мл, але інтерпретація результатів залежить від клінічної ситуації.

Показання для призначення теста

• Моніторинг пацієнтів після операцій з видалення щитоподібної залози для виявлення рецидивів або метастазів диференційованого раку.
• Діагностика штучного тиреотоксикозу.
• Вивчення причин вродженого гіпотиреоїдизму у дітей.
• Підтвердження перенесеного тиреоїдиту.
• Оцінка функціонального стану щитоподібної залози при підозрі на її патологію.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

• Ендокринологи – для моніторингу лікування та діагностики захворювань щитоподібної залози;
• Онкологи – для контролю стану пацієнтів із раком щитоподібної залози;
• Педіатри – для діагностики вроджених патологій щитоподібної залози у дітей;
• Терапевти – при підозрі на дисфункцію щитоподібної залози.