Видалення поліпу/ кісти порожнини носа або пазухи

Морфологічне дослідження видаленого поліпа або кісти порожнини носа чи приносових пазух — це лабораторний аналіз тканин, отриманих під час хірургічного втручання (поліпектомія, видалення кісти). Матеріалом для дослідження є операційний зразок, який після видалення фіксують у спеціальному розчині. Основний метод — гістологія: зразок обробляють, виготовляють тонкі зрізи, фарбують (стандартні та спеціальні фарбування) і досліджують під мікроскопом. За потреби застосовують додаткові методи — імуногістохімію для уточнення характеру клітин або експрес-методи при терміновій необхідності відповіді (наприклад, під час операції). Аналіз дозволяє оцінити структуру тканин, клітинний склад, наявність атипії, запалення чи інших патологічних змін.

Клінічне значення дослідження

Це дослідження має вирішальне значення для визначення природи новоутворення: чи є воно доброякісним (поліп, кіста), чи має ознаки злоякісності (пухлина). Гістологічний аналіз дозволяє диференціювати різні типи поліпів (наприклад, еозинофільні, нейтрофільні), виявити запальні, реактивні, інфекційні або аутоімунні процеси, а також визначити наявність дисплазії, гіперплазії, фіброзу, специфічних змін при системних захворюваннях (наприклад, муковісцидоз, синдром Картагенера). Це критично для вибору подальшої тактики лікування, прогнозу та моніторингу можливих рецидивів.

Показання для проведення дослідження

Морфологічне дослідження призначають у таких випадках:

• Підозра на пухлинний процес у порожнині носа чи пазухах.
• Необхідність уточнення характеру новоутворення (доброякісне чи злоякісне).
• Виявлення причин хронічного запалення, рецидивуючих синуситів, поліпозу.
• Контроль ефективності лікування та моніторинг рецидиву після видалення поліпів чи кіст.
• Незрозумілі або суперечливі результати інших методів діагностики.

Інтерпретація результатів

Результати дослідження можуть показати:

• Доброякісний поліп (наприклад, еозинофільний або нейтрофільний), який характеризується набряком строми, інфільтрацією еозинофілами чи нейтрофілами, гіперплазією келихоподібних клітин, фіброзом, змінами епітелію.
• Кісту, яка має стінку з тонкою сполучною тканиною, вистелену епітелієм.
• Ознаки хронічного чи гострого запалення, дистрофічні або реактивні зміни.
• Дисплазію, атипію, злоякісні клітини — що свідчить про можливий розвиток пухлини.
• Специфічні морфологічні ознаки для певних захворювань (наприклад, муковісцидоз, синдром Картагенера).

Патоморфолог звертає увагу на ступінь запалення, клітинний склад, наявність атипії, фіброзу, некрозу, судинних змін.

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Найчастіше на морфологічне дослідження видалених поліпів або кіст порожнини носа та пазух направляють:

• Отоларингологи (ЛОР-лікарі)
• Онкологи
• Хірурги (особливо щелепно-лицеві)
• Педіатри (у дітей із підозрою на поліпоз чи кісти)
• Алергологи (при підозрі на алергічний риносинусит із поліпозом)

Такий підхід забезпечує точну діагностику, правильне лікування та ефективний контроль за перебігом захворювання.