Видалення пухлини м’яких тканин (окрім ліпом)

Морфологічне дослідження видалення пухлини м’яких тканин – це комплексний діагностичний процес, спрямований на визначення природи пухлинного утворення після його хірургічного видалення. Для дослідження використовується операційний матеріал – безпосередньо видалена пухлина разом із прилеглими тканинами. Основним методом дослідження є гістологічне вивчення тканини, яке передбачає фіксацію матеріалу у формаліні, виготовлення тонких зрізів тканини, їх забарвлення та мікроскопічний аналіз.

У складних випадках додатково застосовують імуногістохімічне дослідження з використанням специфічних антитіл (до віментину, CD99, S-100 протеїну, епітеліального мембранного антигену, цитокератинів та інших маркерів), що дозволяє точно визначити гістогенез пухлини. При сумнівах щодо походження пухлини можуть застосовуватися цитогенетичний аналіз, метод флуоресцентної in situ гібридизації або полімеразна ланцюгова реакція.

Клінічне значення дослідження

Морфологічне дослідження пухлин м’яких тканин має вирішальне значення для встановлення точного діагнозу, визначення тактики лікування та прогнозу захворювання. Воно дозволяє:

1. Встановити доброякісний чи злоякісний характер пухлини, що кардинально впливає на подальшу тактику ведення пацієнта[3].
2. Визначити гістологічний тип пухлини (фібросаркома, синовіальна саркома, злоякісна пухлина з оболонок периферичних нервів тощо).
3. Оцінити ступінь злоякісності (градацію) пухлини, що має важливе прогностичне значення.
4. Виявити специфічні морфологічні ознаки, характерні для певних типів пухлин (наприклад, для синовіальної саркоми – наявність псевдоепітеліальних клітин, порожнин з ворсиноподібними відростками).
5. Визначити поширеність пухлинного процесу, включаючи інвазію в навколишні тканини та судини, що впливає на стадіювання захворювання.

Показання для проведення дослідження

Основними показаннями для проведення морфологічного дослідження видаленої пухлини м’яких тканин є:

• Наявність пухлиноподібного утворення в м’яких тканинах, виявленого при фізикальному обстеженні або за допомогою методів візуалізації (УЗД, МРТ, КТ).
• Необхідність верифікації діагнозу після проведення біопсії, особливо якщо попередня пункційна біопсія була неінформативною
• Підозра на злоякісний процес у м’яких тканинах на підставі клінічних даних (швидкий ріст, болючість, обмеження рухливості, фіксація до навколишніх тканин).
• Необхідність визначення радикальності хірургічного втручання та планування подальшого лікування (променева терапія, хіміотерапія).
• Диференційна діагностика між різними типами пухлин м’яких тканин, які можуть мати схожу клінічну картину, але потребують різних підходів до лікування.

Інтерпретація результатів

При морфологічному дослідженні пухлин м’яких тканин патоморфолог оцінює:

• Макроскопічні характеристики пухлини: розмір, колір, консистенцію, наявність капсули, ділянок некрозу, крововиливів, кістозних порожнин.
• Мікроскопічну будову: тип клітин, їх розташування, наявність клітинного атипізму, мітотичну активність, інвазію в навколишні тканини та судини.
• Гістологічний тип пухлини: при доброякісних процесах – фіброма, міксома, нейрофіброма тощо; при злоякісних – фібросаркома, міксосаркома, синовіальна саркома, злоякісна пухлина з оболонок периферичних нервів та інші.
• Ступінь злоякісності (градацію): низький, середній або високий, що визначається за ступенем клітинного атипізму, кількістю мітозів, наявністю некрозів.
• Імуногістохімічний профіль пухлини: експресія специфічних маркерів, що допомагає в диференційній діагностиці (наприклад, віментин, CD99, S-100 протеїн, цитокератини).

Результати морфологічного дослідження формулюються у вигляді патогістологічного висновку, який містить опис макро- та мікроскопічних характеристик пухлини, її гістологічний тип, ступінь злоякісності та, за необхідності, результати імуногістохімічного дослідження.

Які лікарі найчастіше призначають це дослідження

Направлення на морфологічне дослідження видаленої пухлини м’яких тканин найчастіше здійснюють:

• Онкологи – при підозрі на злоякісний процес або для контролю ефективності лікування.
• Хірурги – після видалення пухлин м’яких тканин різної локалізації.
• Ортопеди-травматологи – при пухлинах м’яких тканин опорно-рухового апарату.
• Дитячі онкологи та хірурги – при пухлинах м’яких тканин у дітей.
• Нейрохірурги – при пухлинах, що походять з оболонок периферичних нервів.