Визначення антитіл до паразитів: Lamblia Giardia IgA, M, G, Opisthorchis felineus IgG, Trichinella spiralis IgA, M, G, Echinococcus granulosus IgA, M, G, Ascaris lumbricoides IgG, Toxocara canis IgG, Borrelia burgdorferi IgG, Цистицерк IgG, Toxoplasma gondii IgG, Entamoeba histolytica IgG.

1. Lamblia (Giardia lamblia) IgA, IgM, IgG – визначення антитіл до збудника лямбліозу, паразита, що уражає тонкий кишечник. IgM вказує на гостру фазу, IgA – на активний процес у слизовій, IgG – на хронічний або перенесений лямбліоз.
2. Opisthorchis felineus IgG – антитіла до збудника опісторхозу, печінкового сисуна, що уражає печінку та жовчні шляхи. IgG свідчить про поточну або перенесену інвазію.
3. Trichinella spiralis IgA, IgM, IgG – антитіла до трихінел, які викликають трихінельоз із ураженням м’язів, нервової та серцево-судинної систем. IgM – гостра фаза, IgA – активний процес, IgG – хронічна або перенесена інфекція.
4. Echinococcus granulosus IgA, IgM, IgG – антитіла до ехінокока, збудника ехінококозу, що формує кісти у печінці, легенях, мозку. IgM – рання стадія, IgA – активний процес, IgG – хронічний перебіг або перенесена інфекція.
5. Ascaris lumbricoides IgG – антитіла до аскарид, збудників аскаридозу, найпоширенішого гельмінтозу людини.
6. Toxocara canis IgG – антитіла до токсокар, паразитів, що уражають печінку, легені, очі, нервову систему, викликаючи токсокароз.
7. Borrelia burgdorferi IgG – антитіла до борелій, збудників хвороби Лайма (кліщового бореліозу). IgG свідчить про інфекцію або її наслідки.
8. Цистицерк IgG – антитіла до личинкової стадії свинячого ціп’яка (Taenia solium), що викликає цистицеркоз із ураженням м’язів, мозку, очей.
9. Toxoplasma gondii IgG – антитіла до токсоплазми, збудника токсоплазмозу, небезпечного для імунокомпрометованих пацієнтів та вагітних.
10. Entamoeba histolytica IgG – антитіла до дизентерійної амеби, що викликає амебіаз із ураженням кишечника та печінки.

Клінічне значення теста

Визначення антитіл до паразитів дозволяє виявити гострі, хронічні або перенесені паразитарні інфекції, оцінити імунну відповідь організму, допомагає у диференціальній діагностиці при неясних симптомах, особливо при ураженні печінки, кишечника, легень, нервової системи, шкіри, м’язів. Тест важливий для ранньої діагностики, контролю ефективності лікування, а також скринінгу у групах ризику (діти, люди, що контактують із тваринами, працівники сільського господарства).

Показання для призначення теста

• Скарги на болі в животі, нудоту, втрату маси тіла, нестійкі випорожнення, метеоризм, алергічні висипання, свербіж, кашель без чіткої причини, лихоманку невідомого походження
• Збільшення печінки, лімфовузлів, ураження очей, нервової системи, м’язів
• Еозинофілія, анемія, підвищення печінкових ферментів
• Контакт із тваринами, проживання у регіонах із високою поширеністю паразитозів
• Підозра на паразитарні ураження внутрішніх органів за даними УЗД, КТ, МРТ
• Контроль лікування паразитарних інвазій

Інтерпретація результату

Позитивний результат – наявність антитіл свідчить про поточну, хронічну або перенесену інфекцію, залежно від класу імуноглобулінів (IgM – гостра, IgA – активна, IgG – хронічна або перенесена інфекція). В окремих випадках можливі хибнопозитивні результати через перехресні реакції з іншими антигенами або після вакцинації. Негативний результат не виключає інфекцію на ранній стадії або при імунодефіциті, тому при збереженні симптомів рекомендовано повторне тестування через 10–14 днів.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

• Інфекціоністи
• Педіатри
• Гастроентерологи
• Терапевти
• Алергологи-імунологи
• Неврологи
• Гематологи
• Офтальмологи
• Дерматологи