Стрес – реакція організму на дію сильних факторів, стресорів. Наприклад, це може бути зустріч із коханою людиною після розлуки або сильний біль у нозі після невдалого пенальті.
Відповідь організму на стресор починається з мозку. Він посилає сигнали симпатичній нервовій системі, яка включається, коли нам щось загрожує, або ми відчуваємо сильні емоції.
Уявіть, що ви переходите дорогу, але прямо на вас мчить позашляховик. Страх включає симпатичну нервову систему — вона посилає сигнали наднирковим залозам, а ті випускають у кров катехоламін і адреналін – гормони, які посилюють системи організму протягом декількох секунд. Вони прискорюють енергетичний обмін, забезпечуючи паливом реакцію на стрес, наприклад, щоб ви вчасно відстрибнули від машини, що несе на вас.
Позашляховик зник за поворотом, а ви стоїте на тротуарі цілі та неушкоджені. Небезпека минула, а організму потрібно відновитись після сильного стресу – включається парасимпатична нервова система. Вона контролює роботу травлення після щільного обіду, уповільнює серцебиття та загалом заспокоює організм.
Парасимпатична та симпатична нервові системи у здорової людини ніколи не працюють разом: не можна одночасно бігти та розслаблятися. Парасимпатичні та симпатичні нервові закінчення від мозку йдуть до тих самих органів, але викликають протилежні реакції. Щоб розмежувати роботу нервової системи, організм має спеціальні механізми. Наприклад, ділянки мозку, що активують роботу однієї частини нервової системи, пригнічують ті ділянки, які відповідають за роботу іншої.
Чим небезпечний стрес
Людський організм непогано підготовлений до стресу, який змушує нас бігти, розуміти та судомно шукати виходи із ситуації. Для цього мобілізуються всі системи організму, насамперед ендокринна, яка відповідає за обмін речовин.
Проте організм безсилий перед хронічним стресом, коли не треба бігти, рятуватися і напружувати м’язи. Виникає гормональний збій, що веде до дисфункції всього організму. В результаті можуть розвинутись цукровий діабет, ожиріння, патології надниркових залоз та хвороби щитовидної залози. Порушення вироблення гормонів призводить до хвороб серця, нирок, печінки і навіть впливає на стан шкіри та волосся.
Тому при виникненні будь-яких неполадок в організмі на тлі стресу потрібно відвідати ендокринолога та обстежитись на гормони. Лікувати симптоми, що виникли – серцебиття, порушення травлення, слабкість, стрибки тиску – безглуздо, поки не усунуто основна причина, такий підхід буде марною тратою грошей і часу.
Як наш організм реагує на стрес
Стреси можуть бути викликані позитивними та негативними подіями, тому їх ділять на дві великі категорії:
-
-
- Еустрес – пов’язаний із позитивними моментами.
- Дистрес – спричинений негативними емоціями.
-
Однак, як не дивно, на обидва типи подразників наш організм реагує практично однаково. Тому думка, що від щастя не вмирають, не зовсім вірна – і позитивні, і негативні емоції однаково впливають на організм.
Незалежно від причини емоційного збудження, в організмі запускається ціла низка реакцій у відповідь:
-
-
- Підвищується артеріальний тиск і кров спрямовується до мозку. Посилюється робота мозкових відділів, відповідальних за зір, слух та прийняття рішень.
- Посилюється робота основних систем – серцево-судинної, травної, імунної. Надниркові залози – невеликі залози, що знаходяться зверху нирок, починають посилено виробляти гормони, що готують організм до критичних ситуацій та підвищених навантажень. Зростає рівень глюкози та жирних кислот, що насичують організм енергією.
- Почастішує серцебиття, піднімається тиск, посилюється робота судин та внутрішніх органів, прискорюється згортання крові – організм готується до боротьби та можливої кровотечі.
-
Поєднання високого тиску та прискореного згортання загрожує утворенням тромбів та їх відривом із закупоркою судин. Тому при хронічній стресовій ситуації потрібно перевірити згортання крові і, якщо вона підвищена, звернутися до лікаря, який призначить протизгортання. Інакше стрес призведе до тромбоемболії, інфаркту та інсульту.
Лікарі добре знаються на переліку аналізів крові, які потрібно зробити при хронічних стресах.
Стрес та діабет
Перехід на посилений енергетичний режим супроводжується підвищеною витратою глюкози. Вуглеводи організм бере шляхом розщеплення глікогену, накопиченого в печінці, а за його нестачі – з жирових запасів.
Вплив гормону надниркових залоз кортизолу, що виділяється при стресі, знижує вироблення інсуліну, необхідного для переробки цукру та його накопичення. У стресовому стані вуглеводи лише витрачаються – потреба у тому відкладенні відсутня. Падіння рівня інсуліну підвищує вміст глюкози у крові.
Такий механізм бездоганно спрацьовує, якщо потрібно вбити ворога чи втекти від небезпеки (наприклад, під час повітряної тривоги). У цьому випадку м’язи будуть посилено працювати та спалять цукор у крові. Наш організм працює за віками відкладеного сценарію, викидаючи гормони надниркових залоз у кров і підвищуючи рівень глюкози.
Це не є небезпечним, коли така ситуація виникає нечасто. Але хронічний стрес веде до постійного підвищення глюкозного рівня та виливається у діабет. Саме тому більше половини хворих на цукрову хворобу відзначають її зв’язок із перенесеною стресовою ситуацією.
Для діабетиків тяжке нервове потрясіння є небезпечним для життя. Будь-якої миті може виникнути різкий стрибок рівня цукру – у хворого підніметься глюкоза до високих цифр і розвинеться гіперглікемічна кома. Без термінової медичної допомоги таке ускладнення може призвести до сумного результату. Тому в період стресових ситуацій слід контролювати рівень цукру, здаючи аналіз на глюкозу.
Оскільки діабет довгий час протікає приховано, найкращий варіант виявити початкову стадію захворювання – предіабет – здавання аналізу крові на цукрову криву. Під час дослідження у пацієнта натщесерце береться кров, потім йому дають випити склянку солодкого розчину, а потім кілька разів протягом двох годин беруть аналіз повторно. У нормі цукровий показник має знизитись до 6-7 ммоль/л. При діабеті цей показник може становити 10-11 ммоль/л.
Стрес та зайва вага
Людей, які потрапили у стресову ситуацію, можна поділити на дві категорії. Одні в емоційно важких умовах худнуть, а інші одужують.
Секрет криється у взаємодії двох гормонів:
-
-
- Кортизолу – руйнівника енергетичних запасів. Ця речовина розкладає жир, перетворюючи його на енергію.
- Інсуліну – збирача, що відправляє глюкозу в жирові запаси.
-
З їхньою допомогою організм за тисячоліття еволюції навчився економно витрачати жир, ніж загинути при нестачі їжі.
Під час стресу гормон кортизолу мобілізує організм, підвищуючи рівень глюкози в крові. Але тут у справу вступає інсулін, який починає знижувати концентрацію цукру та повертати його назад у стан запасів. При хронічному стресі така циркуляція перетворюється на своєрідне порочне коло, у якому важливо, якого гормону виробляється більше.
При хорошій роботі надниркових залоз і слабкої підшлункової виробляється багато кортизолу і мало інсуліну – виникає різке схуднення. Якщо кортизолу виробляється мало, а інсуліну багато, вага починає набиратися.
Надалі посилена вироблення гормонів наднирковими залозами виснажує функцію цих органів. Відбувається різке зниження концентрації гормональних речовин. Пацієнти скаржаться на занепад сил, зниження працездатності, запаморочення, стрибки тиску.
У цій ситуації багато хто починає непомірно вживати каву, міцний чай і енергетики, намагаючись підбадьорити серцево-судинну систему, що «підсіла» на великі дози гормонів.
У важких випадках розвивається хвороба Аддісона, або гіпокортицизм, при якому надниркові залози більше не можуть виробляти достатню кількість гормонів. Шкіра хворих набуває бронзового відтінку, за що хворобу назвали бронзовою.
Спостерігаються втома, депресія, порушення менструальної функції, судоми, зневоднення організму, погана робота травного тракту, перебої у роботі серця. Хворим доводиться призначати високі дози гормонів.
Внаслідок негативних змін в організмі настає гормональний збій, що призводить до депресії. Багато хто шукає вихід із неї у вживанні солодкого, борошняного та спиртних напоїв. Людина намагається в такий спосіб підняти собі настрій. Пристрасть до вуглеводів і переїдання на фоні підвищеного вироблення інсуліну призводить до ожиріння.
Тому, щоб не вийти зі стресової ситуації з парою десятків зайвих кілограм, потрібно в цей період відвідувати ендокринолога, здавати всі необхідні аналізи та дотримуватися низьковуглеводної дієти.
Стрес та статеві гормони
Стрес негативно позначається на статевому поведінці, а тривалий тривалий стрес може взагалі придушити статеву функцію. У стресовій ситуації організм перемикає всі ресурси на синтез кортизолу та інсуліну, відключаючи виробництво інших гормонів, наприклад, статевих.
Але на чоловічий та жіночий організм стрес впливає по-різному.
Коли репродуктивна система чоловіка працює в нормальному стані, гіпоталамус продукує лютеїнізуючий рилізинг-гормон (ЛГРГ). Потрапляючи в гіпофіз, він спонукає його виробляти лютеїнізуючий гормон (ЛГ) та гормон, що стимулює фолікули (ФСГ). ЛГ, своєю чергою, спонукає яєчка виробляти тестостерон, а ФСГ стимулює виробництво сперми.
У стресової ситуації концентрація ЛГРГ знижується, а потім і концентрація ЛГ та ФСГ. В результаті падає рівень тестостерону в крові, виробляється менше сперми та знижується її якість: зменшується кількість сперматозоїдів, вони стають менш рухливими та менш життєздатними.
Крім того, стрес послаблює ерекцію. Тривалий стрес призводить до захворювань судинної системи, а через них порушується кровообіг. За ерекцію відповідає парасимпатична нервова система, а якщо чоловік чимось обтяжений – сімейними труднощами чи проблемами на роботі, – у нього працює симпатична система. Але буває і зворотна ситуація: коли зі збудженням все добре, але парасимпатична система швидко відключається і включається симпатична, це призводить до передчасної еякуляції.
Жіноча репродуктивна система працює майже як чоловіча. Гіпоталамус жінки виробляє ЛГРГ, він потрапляє у гіпофіз та запускає секрецію ЛГ та ФСГ. Вони відповідають за овуляцію та вироблення гормонів у яєчниках.
Але перш, ніж говорити про стрес, потрібно сказати кілька слів про менструальний цикл. Він складається з двох стадій: фолікулярної та лютеїнової. На першій стадії зростають концентрації ЛГРГ, ЛГ, ФСГ та естрогену: у момент овуляції їх концентрація досягає максимуму. На другій стадії зростає кількість прогестерону: через нього набухають стінки матки, щоб якщо сперматозоїд запліднить яйцеклітину, в них міг розвиватися ембріон. При стресі знижується вироблення ЛГ, ФСГ та естрогену, через що подовжується менструальний цикл.
У крові жінок є невелика кількість андрогенів (у чоловіків їх більше). Якщо андрогенів багато, то вони спричиняють збої в репродуктивній системі. Щоб уникнути таких наслідків, ферменти жирового прошарку перетворюють андрогени на естрогени. Часто через стрес втрачається вага, тому ферментів стає мало, і вони не можуть перетворити андрогени на естрогени. Тоді у жінки з’являються проблеми зі здоров’ям, наприклад, порушується менструальний цикл. Такий стан називається аменореєю. Організм відключає репродуктивну функцію, як не найпотрібнішу на цей момент.
При стресі також падає рівень гормону прогестерону, який відповідає за збереження вагітності. Тому на тлі нервового потрясіння може статися викидень або розвинутися безпліддя.
В переліку досліджень лабораторії DIAGEN є окрема категорія аналізів – 3.1. Репродуктивні гормони та їх метаболіти
Стрес та щитовидна залоза
Робота щитовидної залози регулюється тиреотропним гормоном ТТГ, що виробляється гіпофізом – придатком головного мозку. Ця гормональна речовина диригує виробленням щитовидних гормонів трийодтироніну (Т3) та тироксину (Т4). При зниженні рівня ТТГ їхнє вироблення зростає, а при підвищенні – зменшується.
Надниркові гормони мають властивість знижувати рівень ТТГ і підстьобувати функцію щитовидної залози. В результаті підвищується концентрація гормонів щитовидки, що супроводжується появою зоба на шиї, випаданням волосся, випинанням очних яблук, серцебиттям, тремтінням, задишкою, м’язовою слабкістю, безсонням. За словами лікарів, організм починає працювати, як піч з відкритим піддувалом.
Для усунення такого стану призначаються препарати, що знижують рівень щитовидних гормонів. Іноді доводиться вдаватися до операції з видалення зобу, що розрісся. Щоб цього уникнути, при стресі потрібно здати аналізи на щитовидні гормони та за необхідності проводити корекцію їх рівня за допомогою спеціальних препаратів.
Уникнути стресів дуже складно, але лікарська допомога у цей період дозволить перенести важкий життєвий період із найменшою шкодою для здоров’я.
Лабораторія DIAGEN виконує тести, які допомагають досліджувати функціювання щитовидної залози.
Чи буває стрес корисним?
Стрес – своєрідний турборежим організму: ви стаєте супергероєм, який готовий згорнути гори. Але якщо постійно перебувати в такому стані, це згубно позначиться на здоров’ї.
У короткостроковому проміжку стрес стимулює вироблення хімічних речовин у мозку – нейротрофінів. Вони зміцнюють зв’язки між нейронами, тому фізичні вправи підвищують концентрацію та роблять нас продуктивнішими. Помірний стрес мобілізує клітини імунної системи.
Тривалий стрес підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, яких щороку помирає близько 17 мільйонів. Для боротьби зі стресом потрібна додаткова енергія. Тоді організм вдається до катаболізму – збільшення розпаду тканин для отримання енергії. Через це гинуть білі кров’яні тільця – головні захисники імунітету.
Сильний стрес може призвести до злоякісних пухлин. Робота нервової системи пригнічується, знижується активність цитотоксичних Т-лімфоцитів та природних клітин-кілерів, що призводить до зростання злоякісних клітин та поширення пухлини.
Стрес – частина нашої системи виживання. Тривалий стрес шкодить організму, але короткостроковий, навпаки, може бути справді корисним.
Медитація та домашні тварини допомагають впоратися зі стресом
Заходи боротьби зі стресом індивідуальні: якщо щось допомагає одній людині, не факт, що це допоможе іншій. Медикаментозне лікування підключають тільки коли природні способи боротьби зі стресом виявляються марними.
Універсального засобу для боротьби зі стресом немає: у кожної людини він свій. Наприклад, одному корисна вечірня медитація після важкого робочого дня, іншому допомагають годинні прогулянки в парку поблизу будинку, а третьому — гра з улюбленим вихованцем: потреба любити когось і піклуватися про нього викликає позитивні емоції, а вони є важливим підсобником у боротьбі зі стресом.
Якщо природні способи боротьби не допомагають, лікар прописує ліки, наприклад, седативні препарати. Вони допомагають впоратися зі стресом, але потрібно бути акуратним: ліки мають і побічні ефекти. Вони заспокоюють організм, але впливають на чутливість рецепторів. Після відміни терапії чутливість рецепторів падає, що може спричинити погіршення стану людини.
Наприклад, так працюють антидепресанти, які блокують зворотне захоплення серотоніну: на початку терапії вони допомагають пацієнту, але потім природне виділення серотоніну знижується – організм потребує нової дози препаратів. Те саме з алкоголем і сигаретами: чутливість дофамінової системи різко знижується, погіршується самопочуття людини, а колишній стан можна повернутися тільки після викуреної сигарети або додаткової пляшки пива.
Тому приймати ліки слід лише під суворим наглядом лікаря.
Увага! Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. При виникненні симптомів будь-якого захворювання звертайтеся до лікаря!