Helicobacter pylori (H. pylori) – це грамнегативний, факультативно-анаэробна бактерія, яка може вражати слизову оболонку шлунку та дванадцятипалої кишку. Зазвичай, таке зараження (гелікобактеріоз) може бути довготривалим, хронічним. Гелікобактеріоз досить поширений: бактерію H. pylori можна знайти у половини людей на планеті. Проте, хвороби, пов’язані з H. pylori (гастрит, виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, рак (аденокарцинома) шлунку, MALT-лімфома) виникають лише у 15-20% інфікованих пацієнтів. Гарна новина – ці хвороби можна здолати, якщо вчасно їх виявити та повністю знищити бактерію H. pylori. Для діагностики гелікобактеріозу найважливішими є лабораторні дослідження.
Є декілька способів виявлення бактерії H. pylori. Прямі методи дозволяють безпосередньо виявити саму бактерію. Для проведення більшості прямих методів потрібен зразок тканини слизової оболонки або вміст шлунку та дванадцятипалої кишки, які зазвичай беруть під час ендоскопічного дослідження. Такі методи вважаються інвазивними, тобто вони включають втручання в організм.
Існують непрямі методи діагностики, які виявляють не саму бактерію, а імунологічні ознаки інфекції, наприклад специфічні антитіла в крові (серологічні тести) або вміст певного виду вуглецю в видихуваному повітрі (дихальний уреазний тест). Проводити такі тести можна без ендоскопічного дослідження, тому вони вважаються неінвазивними.
Як прямі, так і непрямі тести на H. pylori мають свої плюси і мінуси. В складних випадках для точної діагностики та підтвердження гелікобактеріозу часто потрібно провести декілька тестів.
Одним з найкращих, а саме прямим і неінвазивним методом дослідження інфекціїї H. Pylori є діагностика інфекції в випорожненнях за допомогою полімеразної ланцюгова реакція (ПЛР) в режимі реального часу. Цей метод дозволяє знайти у біологічному матеріалі фрагменти генетичного матеріалу (ДНК) бактерії.
Теоретично, для проведення ПЛР достатньо наявності 1 молекули ДНК. Така велика чутливість тесту означає, що якщо результат дослідження негативний, можна виключити H. pylori як причину хвороби. Це має важливе значення при диференціальній діагностиці захворювань, які пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), а також стресових, ішемічних гастритів та виразок.
Незважаючи на дуже високу чутливість тесту (>95%), хибнонегативні результати все ж можливі. Так, наприклад, хибнонегативний результат може бути одержаний, якщо бактеріальне навантаження дуже низьке (наприклад, на фоні прийому деяких антибіотиків). Помилок діагностики можна уникнути при комбінації цього прямого тесту із серологічними дослідженнями.
Для чого використовується дослідження?
Для первинного скринінгу пацієнтів з підозрою на гелікобактеріоз, для виявлення H. pylori у пацієнтів з хронічним гастритом, виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки.
Коли призначається дослідження?
При обстеженні пацієнта з ознаками диспепсії: дискомфорт або болі в епігастральній області, нудота, блювота, порушення апетиту та ін.
Як можна дізнатися, чи є у вас H. pylori?
Пройти тест на Helicobacter pylori за направленням лікаря. В лабораторії DIAGEN ми пропонуємо цілу низку досліджень на Helicobacter pylori:
Ці тести є точними, безпечними та доступними.
Що може вплинути на результат?
- Лікування препаратами тетрацикліну (доксициклін), пеніциліну (ампіцилін, амоксицилін), макролідами (азитроміцин, еритроміцин) та метронідазолом може призводити до отримання хибнонегативних результатів прямих тестів на H.pylori;
- імунна відповідь дітей, людей похилого віку, а також пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, характеризується зниженим виробленням специфічних антитіл, у тому числі до H. pylori, що призводить до більшого числа помилково-негативних реакцій тесту H.pylori IgG в цій групі пацієнтів.
Важливі зауваження
- Інтерпретація результату тесту повинна з особливою обережністю проводитися у пацієнтів, які вказують на нещодавнє застосування деяких антибіотиків (тетрациклінів, пеніцилінів, макролідів, метронідазолу);
- Деякі дослідження не призначене з метою оцінки ефективності ерадикаційної терапії (H.pylori IgG);
- результати дослідження оцінюють з урахуванням додаткових анамнестичних, інструментальних та лабораторних даних.
