Ангіотензин-1-конвертуючий фермент

Ангіотензин-1-конвертуючий фермент (АПФ) — це глікопротеїд, який каталізує перетворення ангіотензину I на ангіотензин II, потужний вазоконстриктор. Він також інактивує брадикінін, вазодилятатор, що сприяє розширенню судин. Основна локалізація АПФ — епітеліальні клітини легень, але фермент також присутній у кровоносних судинах, нирках та плазмі крові. Аналіз визначає рівень АПФ у крові, що може бути маркером активності певних патологічних процесів, наприклад, саркоїдозу.

Клінічне значення тесту

Рівень АПФ у крові має важливе діагностичне та прогностичне значення. Підвищення рівня АПФ спостерігається при саркоїдозі, системному захворюванні, що характеризується утворенням гранульом у різних органах. Аналіз використовується для діагностики саркоїдозу, моніторингу активності захворювання та оцінки ефективності терапії. Крім того, дослідження АПФ може бути корисним для оцінки дії інгібіторів АПФ, які застосовуються при лікуванні артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших захворювань.

Показання для призначення тесту

• Підозра на саркоїдоз, особливо легеневі форми.
• Моніторинг активності саркоїдозу та ефективності лікування.
• Оцінка ефективності антигіпертензивної терапії інгібіторами АПФ.
• Вивчення причин артеріальної гіпертензії, зокрема при підозрі на надмірну активність ренін-ангіотензинової системи.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест найбільш часто

• Пульмонологи — для діагностики та моніторингу саркоїдозу.
• Кардіологи — для оцінки ефективності терапії інгібіторами АПФ при серцево-судинних захворюваннях.
• Нефрологи — при обстеженні пацієнтів із артеріальною гіпертензією або хронічними захворюваннями нирок.
• Терапевти — для первинної діагностики та направлення на спеціалізоване лікування.

Цей тест є важливим інструментом у діагностиці та лікуванні захворювань, пов’язаних із порушенням функції ренін-ангіотензинової системи, а також у моніторингу активності саркоїдозу.