Антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM

Тест на антитіла до основного білку мієліну (MBP) IgG та IgM визначає наявність та концентрацію специфічних імуноглобулінів у сироватці крові пацієнта.

Основний білок мієліну (MBP) є одним з головних компонентів внутрішнього шару мієлінової оболонки аксонів нейронів. Розташовуючись усередині, MBP менш доступний для аутоантитіл, якщо мієлінове волокно не пошкоджене.

Імуноглобулін G (IgG) – це найпоширеніший тип антитіл, що знаходиться в крові та інших рідинах організму. Він забезпечує захист від бактеріальних та вірусних інфекцій. IgG формується через певний час після інфекції або імунізації.

Імуноглобулін M (IgM) – антитіла, що знаходяться переважно в крові та лімфатичній рідині. Це перший тип антитіл, який організм виробляє при боротьбі з новою інфекцією.

Тест виконується методом імунофлуоресцентного аналізу (IFT), що дозволяє кількісно визначити рівень антиті.

Клінічне значення тесту

Визначення антитіл до основного білку мієліну має важливе значення для діагностики демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи. Підвищений рівень цих антитіл виявляється у крові та спинномозковій рідині пацієнтів з розсіяним склерозом.

При розсіяному склерозі імунна система помилково розпізнає мієлін як чужорідний, запускаючи руйнівні атаки на мієлінові оболонки в центральній нервовій системі (головний та спинний мозок). Це порушує передачу електричних імпульсів між нервовими клітинами.

Виявлення антитіл до мієліну допомагає встановити діагноз на ранніх стадіях захворювання та диференціювати розсіяний склероз від інших аутоімунних захворювань з подібними симптомами, наприклад, оптичного нейромієліту.

Показання для призначення тесту

Тест на антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM призначається у наступних випадках:

• Підозра на розсіяний склероз
• Диференційна діагностика демієлінізуючих захворювань
• Моніторинг активності аутоімунного процесу при вже встановленому діагнозі
• Неврологічні симптоми невизначеної етіології
• Повторювані епізоди неврологічної дисфункції
• Аномальні результати магнітно-резонансної томографії головного або спинного мозку
• Оцінка ефективності лікування демієлінізуючих захворювань

Інтерпретація результату

Референсні значення:

Позитивний результат (титр антитіл вище референсних значень) може свідчити про:

• Наявність аутоімунного демієлінізуючого процесу
• Активну фазу розсіяного склерозу
• Інші демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи

Важливо зазначити, що інтерпретація результатів повинна проводитися з урахуванням клінічної картини, результатів інших лабораторних та інструментальних досліджень. Сам по собі позитивний результат не є достатнім для встановлення діагнозу.

Лікарі яких спеціальностей призначають цей тест

Тест на антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM найчастіше призначають:

• Неврологи – як основні спеціалісти з діагностики та лікування захворювань нервової системи
• Імунологи – для оцінки аутоімунних процесів
• Ревматологи – при підозрі на системні аутоімунні захворювання з неврологічними проявами
• Терапевти та сімейні лікарі – на етапі первинного обстеження пацієнтів з неврологічними симптомами